Складний і повільний прогрес Росії на полі бою призвів до сотень тисяч жертв, але цього виявилося достатньо, щоб Путін відмовився від будь-яких дипломатичних компромісів.
▪️Одягнений у військову форму, президент Володимир Путін минулого тижня відвідав командний пункт, де військові представили «блискучі успіхи» Росії, заявивши, що вони захопили Куп’янськ — твердження, яке суперечить даним аналітиків із відкритих джерел, що працюють на лінії фронту — та майже весь Покровськ.
▪️Але навіть якщо його генерали знову перебільшують, банер за спиною Путіна — «Хто бореться, той перемагає» — доніс головне його послання: попри все, Росія перемагає, а Україна не має іншого вибору, окрім як підкоритися російським умовам або зазнати поразки.
Читайте також: Neue Zürcher Zeitung: Путін звинувачує Захід у колоніалізмі — а в Росії боїться «деколонізації»
▪️Повільне просування Росії у 2025 році дало їй менш ніж 1% додаткової української території за рахунок величезних втрат, які оцінюються більш ніж у 200 000 убитих і поранених військових.
▪️Але для російського президента цього досить: він послідовно випромінює впевненість у перемозі — погляд, який, здається, вплинув і на президента Дональда Трампа.
▪️«На всіх напрямках російські війська, підкреслю, зберігають беззаперечну стратегічну ініціативу», — заявив Путін минулого місяця на форумі Валдайського клубу. У п’ятницю Трамп сказав в інтерв’ю, що Україна «у короткі строки втратить» решту Донбасу. «Вони втрачають землю».
▪️Хоча російські війська готуються до можливого захоплення Покровська — міста-фортеці в Донецькій області, яке утримується вже понад рік, — західні військові аналітики й далі не вважають, що Росія стоїть на порозі якогось приголомшливого прориву, здатного зламати волю України до спротиву.
Читайте також: Трамп закликав Зеленського прийняти умови Путіна й не чекати, поки Росія «знищить» Україну
▪️Навпаки, очікується, що шокуючі людські втрати триватимуть — якщо не станеться дипломатичного втручання.
▪️У п’ятницю Путін заявив, що Росія готова продовжувати бойові дії, якщо Київ не обговорюватиме проєкт «мирного плану», який з’явився минулого тижня і містить для України кілька неприйнятних «червоних ліній».
▪️Аналітики зазначають: Путін готовий продовжувати війну попри економічні труднощі та вражаючі втрати, що перевищують за масштабом американські втрати в Іраку чи радянські в Афганістані, тому що він відчуває слабкість США та Європи і виснаження України.
▪️Для Путіна ціна виправдана, бо йдеться не стільки про завоювання території, скільки про реванш за поразку СРСР у холодній війні та відновлення статусу Росії як світової держави, каже колишній російський дипломат Борис Бондарєв.
▪️«Він воює не за українські села. Він воює не за території України і навіть не за рідкоземельні метали в Україні. Він бореться за значно більше… Він хоче, щоб передусім Сполучені Штати та Європа визнали за Росією її “особливу сферу впливу”, в яку США і Європа не мають права втручатися… Справа не в території. Все залежить від того, як довго українці зможуть битися, тому його мета — зламати їхню волю до спротиву», — сказав Бондарєв.
▪️Від моменту вступу Трампа на посаду Путін неодноразово відхиляв заклики американського президента до припинення вогню, оскільки повільний прогрес російських військ переконав його в реальності військової перемоги.
▪️За даними Black Bird Group, за шість місяців — з травня по жовтень — Росія захопила 2760 кв. км, порівняно з 1920 кв. км за той самий період минулого року.
▪️Аналітики зазначають, що цього року Росія провела низку важливих військових реформ, які пішли на користь її армії. Вона рідше застосовує масові «м’ясні штурми», посилила свої безпілотні сили та цілеспрямовано б’є по українських операторах дронів і логістиці, щоб контролювати дороги й не дозволяти українцям швидко відходити.
▪️Науковий співробітник лондонського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень Сем Кренні-Еванс сказав, що Росія, маючи перевагу в чисельності, «просочується» на українські позиції, просуваючи вперед невеликі підрозділи та збираючи їх у групи для наступу.
▪️«Це супроводжується ударами дронів і артилерії по позиціях і, особливо, по шляхах постачання. Росіяни ретельно „пропрацьовують“ українську оборонну лінію, а коли це їм вдається, просувають засоби радіоелектронної боротьби та інші системи далі вперед», — пояснив Кренні-Еванс.
▪️«Їхні втрати все ще величезні», — каже військовий аналітик Black Bird Group Еміль Кастехелмі. «Вони здатні відновлювати свої втрати, особливо порівняно з українцями. Але все одно дивує те, що попри те, що людські ресурси — один із їхніх найбільших активів, вони насправді ставляться до них як до повністю витратного матеріалу», — сказав Кастехелмі.
▪️Україні важко протистояти повільному російському наступу з огляду на нестачу особового складу та вогневої потужності. Гострі проблеми Києва з запобіганням дезертирству та мобілізацією залишають прогалини в українській обороні, якими Росія ефективно користується.
▪️Втім, військовий аналітик Майкл Кофман із Фонду Карнегі за міжнародний мир, який нещодавно повернувся з поїздки в Україну, охарактеризував прогрес Росії наразі як «невиразний» — із величезними втратами, що не дозволили досягти заявлених цілей.
▪️За словами Кофмана, Росії вдалося нівелювати українську перевагу у війні дронів, оскільки її виробництво безпілотників перевищує українське.
▪️Він зазначив, що рік починався з того, що «зона ураження» дронів переважно накривала російські війська, але тепер вона охоплює обидві сторони приблизно однаково.
▪️«У 2025 році російське керівництво зробило дві ставки — і обидві виявилися хибними. Перша полягала в тому, що через постійний тиск рано чи пізно станеться колапс української оборони на фронті. Друга — що за допомогою дипломатії їм вдасться так втягнути нову адміністрацію Трампа, що навіть якщо колапс на українському фронті не станеться, може обвалитися західна військова допомога Україні на чолі зі Сполученими Штатами — і вони зрештою отримають той самий результат… Попри погіршення військової ситуації, обидві ці ставки наразі не справдилися. Питання в тому, чи спробують вони повторити їх у 2026 році?» — міркує Кофман.
