Під керівництвом Максима Нефьодова в Україні встановилася система електронних держзакупівель, за якої держава втрачає понад 530 млн. грн доходів на рік.
Про це пише «Комсомольська правда в Україні» у статті «Чотири важких кроки і відставка Нефьодова: рецепт реформи ринку держзакупівель».
Як зазначає видання, ці гроші отримують приватні оператори електронних торговельних майданчиків.
«Згідно з результатами аудиту Рахункової палати сьогодні на ринку держзакупівель існують ознаки монопольної змови шести операторів приватних електронних майданчиків. Через них проходять майже всі торги, річний обсяг яких в Україні оцінюється в 250 млрд. грн. Аудитори Рахункової палати порахували, що сумарно зазначені компанії в 2017 році заробили (замість держави, – ред.) на наданні платних послуг учасникам торгів більше 473 млн. грн прибутку. І це, не рахуючи платних послуг, які не входять до базового пакета оператора», – йдеться в статті.
Ще близько 65 млн гривень ДП «Прозорро» отримує як плату за забезпечення роботи і розвиток веб-порталу. Однак, не дивлячись на це, у системи електронних держзакупівель ProZorro досі немає комплексної системи захисту інформації.
«Аудит Рахункової палати показав, що ProZorro не має комплексної системи захисту інформації (КСЗІ), яка повинна пройти атестацію в Держспецзв’язку обов’язковрї міжнародної сертифікації на відповідність вимогам стандартів ISO/IEC 27001 або ISO/IEC 27001 … Крім того, за даними аудиту Рахункової палати, у системи ProZorro відсутні документи, які регламентують процеси резервування та відновлення даних у разі надзвичайних ситуацій», – пише видання.
24 жовтня 2017 року Україну атакував вірус Bad Rabbit. Від дій хакерів серйозно постраждали сайт Мінінфраструктури України, комп’ютерні системи київського метрополітену і міжнародного аеропорту Одеси. У ЗМІ з’явилися припущення незалежних експертів про те, зараження вірусом могло статися в тому числі через систему ProZorro.
28 серпня 2018 року хакери зламали сайт Центральної виборчої комісії України і повідомили про це у себе в Facebook, опублікувавши на підтвердження скрін злому. Як розповіли самі хакери, спонукало їх до цього аж ніяк не бажання похуліганити, а прагнення знайти вразливість державних сайтів. Виявилося, що сайт ЦВК був вразливий до так званого “міжсайтового скриптінгу типу XSS”. З’ясувалося, що аналогічна вразливість є у ProZorro. А перед цим ЗМІ повідомляли, що ділки пропонують учасникам торгів купити інформацію про ставки їх конкурентів в ході проведення аукціонів – хоча ці дані не повинні бути відомі нікому.
«Про проблему в ProZorro ми казали ще два роки тому, а віз і нині там», – прокоментував цей випадок директор Лабораторії комп’ютерної криміналістики CyberLab Сергій Прокопенко.
Як зазначає КП, про роботу системи ProZorro існує багато міфів, головний з яких – економія державних коштів за допомогою електронної системи держзакупівель.
«Пан Нефьодов публічно поширював інформацію про мільярдні суми економії бюджетних коштів від роботи ProZorro. Цифри, озвучені ним, були також підхоплені президентом і прем’єр-міністром України. Але аудит Рахункової палати показав, що офіційної методики підрахунку економії не існує. Тому все сказане можна вважати поширенням недостовірної інформації та введенням в оману перших осіб держави», – йдеться в статті.
Також, видання зазначає, що саме заступник міністра Мінекономрозвитку Максим Нефьодов блокує прийняття в парламенті законопроектів, якими пропонується доопрацювати систему держзакупівель в Україні. Йдеться про проекти законів № 7206 «Купуй українське, плати українцям» та №8265 «Про внесення змін до Закону України «Про державні закупівлі».
«Після двох років кураторства над ProZorro стало очевидно, що зусиль пана Нефедова недостатньо для викорінення корупційних схем у сфері державних закупівель … Якщо керівник не показує потрібних результатів, його, як правило змінюють. Нічого особистого, все повинно бути #prozorro. Можливо, новий куратор системи покаже кращі результати», – резюмує КП.
Також в статті зазначається, що Національному агентству з питань запобігання корупції варто більш уважно придивитися до декларацій Максима Нефьодова.
«Наприклад, для того, щоб порівняти, чи може собі дозволити чиновник на посаді першого заступника Мінекономрозвитку купувати такі предмети розкоші як квартиру за більш ніж 5 млн. грн, годинник Zenith El Primero Automatic, автомобілі Infiniti EX35 і Audi A6 2.0 Т Quattro (вартість базової комплектації – від 50 тис. доларів США). Не виключено, що зіставивши цифри і дати, НАЗК зможе розгадати загадку: на кого насправді працює пан Нефьодов?», – пише видання.
