Національний Сорочинський ярмарок.
Якщо говорити про ментальність або сутність українців – не можна не згадати про українські ярмарки. Їх маштабність, гомін та сміх людей, рукотворні шедеври та хороша/доброзичлива енергетика повністю відповідає українській душі. Ярмарковий рух в Україні має багатовікову історію. Уже в 40-х роках XIX ст. тут діяло 12 тисяч ярмарків, у тому числі 178 великих і середніх. Але про особливый ярмарок, ярмарок у Великих Сорочинцях хочеться згадати окремо…
Національний Сорочинський ярмарок — один з найвідоміших ярмарків в Україні, що відбувається в селі Великі Сорочинці Миргородського району на Полтавщині.
Село Великі Сорочинці Миргородського району, напевне, й залишилося б, як і багато інших сіл Полтавщини, маловідомим, якби його не прославив на віки великий земляк — український і російський письменник Микола Васильович Гоголь.
В повісті «Сорочинський ярмарок», що є складовою частиною «Вечорів на хуторі біля Диканьки», Микола Гоголь описує, як люди з усіх кінців їдуть на ярмарок десь на початку XIX ст.
«Такою розкішшю блищав один із днів спекотного серпня тисяча вісімсот… вісімсот… Так, літ тридцять буде назад тому, коли дорога, верст за десять до містечка Сорочинців кипіла народом, який поспішав із усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок. З ранку ще тягнулися незмінною низкою чумаки з сіллю й рибою. Гори горщиків, закутаних у сіно, повільно рухалися, здається, нудьгуючи своїм ув’язненням і темрявою, місцями тільки якась розписана яскраво миска або макітра хвалькувато висловлювалася з високо накопиченого на возі тину й привертала розчулені погляди прихильників розкоші. Багато перехожих поглядали із заздрістю на гончара, який повільними кроками йшов за своїм товаром, турботливо обкутуючи глиняних своїх франтів і кокеток ненависним для них сіном.
Одиноко в стороні тягнувся на стомлених волах віз, навалений мішками, прядивом, полотном і різною домашньою поклажею, за яким брів, у чистій полотняній сорочці й забруднених полотняних шароварах, його господар…»
Ярмарки України продовжували існувати аж до 20-х років ХХ ст., коли були закриті зовсім. Вся торгівля в селах перейшла до кооперації та під контроль держави.
З 1966 року ярмарки починають відроджуватись, і започатковує, відроджує ту давню традицію саме Сорочинський ярмарок. На нього з’їжджалось багато представників різних організацій та підприємств — торгових та виробників не лише з Полтавщини, але й з багатьох інших областей України, з-за кордону. Багато людей приїздило в Сорочинці щоб придбати різноманітні, дефіцитні на той час, речі, товари. Їх не зупиняло навіть те, що ярмарковий майдан являв собою необладнане поле, без будь-яких умов ні для учасників, ні для гостей.
Період перебудови та розпаду Радянського Союзу, перших років незалежності, коли Україна потерпала від суцільного товарного голоду та інфляції, міг стати початком кінця Сорочинського ярмарку. Він проводився вже практично за інерцією, але не викликав ні в кого ентузіазму: ні в організаторів, ні в учасників, і був головним болем і для тих, і для інших. А сам ярмарок, ніби жива істота, терпів і чекав, коли ж, врешті, з’являться люди, яким він буде небайдужим і які захочуть повернути його до життя. І дочекався.
Його нове сучасне відродження почалося в 1999 році, коли ярмарок нарешті одержав справжнього дбайливого господаря — керівника проекту Свищеву Світлану, вмілих, небайдужих, захоплених ярмарком організаторів — ТОВ «Сорочинський ярмарок» і нове ім’я — Національний. Гості свята можуть купити тут вироби народного промислу, сучасні промислові товари, продукти харчування. У шинках можна спробувати страви традиційної української кухні. Особливий колорит ярмарку надають вдягнуті у національний одяг продавці, ремісники, актори. Тут можна зустріти улюблених гоголівських персонажів і навіть самого письменника. У Великих Сорочинцях було відкрито Музей М.В. Гоголя.
Сьогодні ярмарок – це більше, ніж місце, де можна щось купити або продати. Це феєрія українського колориту, це свято української душі, захоплюючий спектакль під вікритим небом, де важко розібратися, де глядач, а де артист. Сорочинський ярмарок знає і любить кожен українець, відвідує цілий світ, він щороку стає все кращим і змістовнішим, і це додає впевненості у тому, що ярмаркова історія України буде ще дуже довгою.
