14 вересня московський патріарх Кирило зібрав екстрене засідання синоду Російської православної церкви. Приводом став приїзд екзархів Вселенського патріарха Варфоломія в Україну. Вони мають допомогти організувати собор, на якому проголосять Українську помісну православну церкву та оберуть її предстоятеля.
Синод прийняв рішення призупинити поминання патріарха Константинопольського за богослужінням Російської православної церкви, сказав голова відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ митрополит Іларіон Алфєєв, 31 рік. Російська церква перериває участь в єпископських асамблеях, у богословських діалогах, багатосторонніх комісіях і всіх інших структурах, в яких головують представники Константинопольського патріархату. Це не означає припинення євхаристійного спілкування. Тобто віруючі обох патріархатів, як і раніше, зможуть причащатися з однієї чаші. У разі продовження антиканонічної діяльності Константинополя на території Української православної церкви (Московського патріархату) ми будемо змушені повністю розірвати євхаристійне спілкування.
РПЦ рухається до повного відокремлення від світового православ’я, заявили в Українській православній церкві Київського патріархату.
“Московський патріархат фактично прирівняв мирську сторону життя Церкви до таємничої, – ідеться в заяві, оприлюдненій 40-річним Євстратієм Зорею, секретарем Священного синоду УПЦ КП. Прирівняв питання керівних прав та влади ієрархів до єдності в Христі. Ще раз довів те, про що наша Церква свідчить багато років. У нинішнього керівництва Московського патріархату “закрадається, під виглядом священнодійства, пихатість світської влади”. Одним із головних мотивів для єпископату, духовенства, чернецтва та мирян РПЦ в Україні зберігати свою підлеглість Московському патріархату було переконання, що так вони зберігають єднання з повнотою православ’я, з помісними церквами. Ми не раз обґрунтовано заперечували такий погляд. Тепер усі мають усвідомити це. Залишаючись далі під владою московського патріарха, вони разом із ним розривають молитовне та євхаристійне єднання зі Вселенським патріархом. А відтак не зберігають єдність православ’я. І разом із РПЦ рухаються до повної схизми”.
Подібна ситуація існувала 1996 року, коли синод Вселенського патріархату заснував Естонську автономну православну церкву, нагадує релігієзнавець Олександр Саган, 51 рік.
Тодішній патріарх Алексій II перестав поминати ім’я Вселенського патріарха під час літургії. Російська православна церква залишилася в самоізоляції. Але потім пішла на поступки і визнала дії Константинополя. Рішення про томос для Української православної церкви стало сильним ударом для московського патріарха. Все відбуватиметься за сценарієм 1996 року. РПЦ піде на поступки і визнає Українську помісну церкву. В Україні залишиться юрисдикція Московської патріархії й існуватиме Українська помісна церква. Частина етнічних росіян, які відвідують храми УПЦ МП, не захочуть перейти до УПЦ КП. Якщо Москва на той час не відновить єднання, то опиниться за межами світового православ’я і не буде визнана. Фактично Московський і Київський патріархати поміняються місцями. І церква МП стане розкольною.
Нагадаємо, нещодавно член Синоду Вселенської патріархії Елпідофор розповів:
«У випадку з українською церквою, принаймні парадоксальним і викривленим є твердження будь-кого про те, що Церква в Москві є матір’ю церкви України. Якраз навпаки. Московська церква є дочкою української церкви, яка – українська церква – є дочкою Вселенського Патріархату. Знаєте, що християнізація (хрещення) Русі (росів), не росіян, бо як відомо, Київська Русь – це інше, тобто сьогоднішніх українців, відбулася при Володимирі, з його наверненням. Отож, юрисдикція Вселенського Патріархату – це Україна, це Київ, а отже і мати-церква… Так, українській церкві є матір’ю церква в Константинополі, а московській церкві є матір’ю церква в Києві. Між іншим, це було визнано і сказав сам Московський патріарх Кирило, перебуваючи з офіційним візитом в Константинополі, що для нас Київ є наша батьківщина, є наша мати. То ж, як бачите, сьогодні ніхто не може стверджувати, що московська церква є материнською церквою для України. Це – історично і канонічно, і в усіх відношеннях парадоксально стверджувати щось інще.»
