Монетизованих субсидій не вистачає навіть на оплату опалення

субсидії уряд

Широко розрекламовані владою субсидії «живими» грошима виявилися із сюрпризом, пише Страна.

Нагадаємо, з 4 березня в країні офіційно стартувала виплата монетизованих субсидій. Листоноші «Укрпошти» почали розносити людям гроші разом з пенсіями. А з 12 березня компенсації за комуналку перераховує і «Ощадбанк». Там відзвітували, що тільки за один день перевели громадянам близько 300 млн гривень.

Втім, з грошовими субсидіями не все так добре. Соцмережі переповнені обуреними відгуками громадян, які вже встигли їх отримати.

По-перше, багато людей виявили, що «монетизованих субсидій» на оплату рахунків явно не вистачає. І потрібно додавати відсутню суму з власної кишені, а така можливість є далеко не у всіх. Це при тому, що спочатку монетизовані субсидії задумувалися як спосіб змусити громадян економити, мовляв, якщо знизити витрату води, електрики і тепла, то «зайві» гроші можна залишити собі (наприклад, витратити на енергоефективність або просто проїсти).

«На виконання доручення президента Порошенко Ніна Андріївна отримала монетизовану субсидію 1698 гривень. А на виконання іншого доручення того ж Порошенка, заплатити їй доведеться 2042 гривень. І це тільки за опалення. Ось і думає Ніна Андріївна – чи не позичить їй Порошенко 344 гривень ?! Відсотків так під 25 – як споживчий кредит», – іронізує екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко, демонструючи платіжку пенсіонерки і «лист від президента» з повідомленням про нараховану їй монетизовану субсидію.

По-друге, з’явилися нюанси, про які субсидіанти навіть не здогадувалися. «Очікуючи гроші субсидіантів, банки ще більше підняли комісію (за оплату комунальних послуг – ред.), у тому числі і держбанки. Ми останні гроші віддаємо за комунальні платежі, а з нас держава ще й комісію дере. Від імені пенсіонерів прошу дати нам можливість платити комунальні платежі без комісії в держбанках навіть в скажених чергах (як при інших президентах)», – написала в Facebook одеситка Валентина Савіна.

По-третє, платити за рахунками громадянам тепер потрібно самостійно, а постачальники послуг просять зробити це до 20 числа, інакше буде дорожче. Але багато українців отримають пенсію (а разом з нею і монетизованусубсидію) тільки після 20 березня, тобто, автоматично переплатять за комуналку.

«Пенсія у мене 25 числа! Як сплатити комунальні до 20 числа?? У мене мінімальна пенсія!» – пише в соцмережах Тетяна Курсина.

Але головний сюрприз – попереду. «Серйозно вважати, що загнаний в кут жебрак-пенсіонер, отримавши монетизовану субсидію, побіжить «проводити енергоефективні заходи», а не в аптеку за ліками або в магазин, може або повний ідіот, або кінчений цинік. Наслідки цієї цинічної провокації будуть вкрай негативними», – написав на своїй сторінці в Facebook Олексій Кучеренко.

«Буде біда! Не знаю, чи отримає президент Порошенко очікуваний піар, але борги за комуналку до кінця опалювального сезону будуть просто зашкалювати», – додав він.

«Дехто взагалі не розібрався, що це за гроші. 70% одержувачів монетизованих субсидій – це пенсіонери. Їм одночасно надійде індексована пенсія, пенсійна доплата (два транші по 1,2 тисячі гривень) і монетизована субсидія. Тобто, або на картку відразу впаде велика сума, або її принесе листоноша. Так як особливої ​​роз’яснювальної кампанії не було, люди можуть подумати, що все це – «подарунок» від держави і гроші можна витрачати», – говорить економіст Олексій Кущ.

На думку економіста Віктора Скаршевського, роздавши населенню 20 млрд гривень (а саме така сума закладена на монетизацію), влада вже через місяць згорнуть «експеримент» під приводом масових неплатежів.

«Плюс – це хороший спосіб відсікти претендентів на субсидії в подальшому. Адже при наявності боргу понад 340 грн., субсидію вам вже не дадуть», – додав Скаршевський. Ситуацію можуть ще більше погіршити штрафи за прострочені платіжки, адже з 10 травня починає діяти пеня. Тому борги будуть наростати як снігова куля, – попереджають експерти. А це загрожує остаточно розбалансувати вітчизняне житлово-комунальне господарство, яке вже й так функціонує з останніх сил (у багатьох містах знос мереж перевищує 70-80%).