Висилання російських дипломатів не справить очікуваного впливу на агресивну поведінку Кремля, а тому слід було б замислитись про більш ефективні засоби, наприклад про зупинку проекту Nord Stream-2.
Про це заявив голова комісії із закордонних справ парламенту Естонії Марко Мікхельсон, повідомляє портал національного телерадіомовлення ERR.
“Питання не в тому, скільки дипломатів та чи інша європейська країна вишле назад до Росії. Насправді це не справляє суттєвого впливу на зовнішню політику Росії. Чому б Європейському Союзу не домовитися про те, щоб будівництво другої гілки газопроводу Nord Stream було б на час призупинено або зовсім припинено”, – сказав Міхкельсон.
За його словами, на європейському рівні цей та інші заходи істотно змінили б зовнішньополітичну поведінку Росії щодо Європи та Заходу. “Або якщо ми говоримо про Лондон, то він є важливим фінансовим джерелом для російських державних нафтогазових компаній. Встановлення обмежень у цій сфері також справило б на Росію набагато більший вплив, ніж просто висилання з однієї чи іншої країни дипломатів”, – розвиває думку глава парламентського комітету.
Раніше лідери країн ЄС на саміті у Брюсселі ухвалили рішення відкликати посла Євросоюзу з Росії на знак солідарності із Великою Британією, яка впевнена, що Росія є відповідальною за отруєння колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля та його дочки нервово-паралітичною речовиною, що розцінюється як агресія проти Сполученого Королівства як держави.
Як відомо, на початку вересня 2015 року російський Газпром та компанії Shell, OMV, E. On. підписали угоду акціонерів спільної проектної компанії, яка займатиметься будівництвом газопроводу Nord Stream-2, який доповнить дві нитки Nord Stream-1, що вже працюють. Цей газопровід здатний майже повністю позбавити Україну транзиту газу, який йде із Росії до Європи. Газпром заявив про намір почати будівництво газопроводу Nord Stream-2 навесні 2018 року.
Наприкінці січня північна німецька земля Мекленбург-Передня Померанія надала згоду на будівництво ділянки спірного газопроводу по дну Балтійського моря. Минулого року у середині грудня Гірське управління Штральзунда також надало частковий дозвіл на будівництво траси у Балтійському морі на ділянці континентального шельфу Німеччини. Для остаточного дозволу на будівництво з боку ФРН необхідна згода Федерального відомства морського судноплавства і гідрографії, а також ще чотирьох федеральних земель, по території яких повинен проходити цей газопровід.
