Нафтова галузь Росії, яка давно є основою її економіки, стикається з наростаючими проблемами, що загрожують фінансовій стабільності Кремля. Останні корпоративні дані свідчать про серйозну напругу в секторі, зокрема звіт «Роснефти» за перший квартал 2025 року демонструє масштаби кризи, що охопила енергетичних гігантів Росії, стверджує Kyiv Insider.
Нафтова економіка Путіна під загрозою: прибуток «Роснефти» впав на 57%, виробництво — на мінімум за 9 років
Фінансові показники сигналізують про поглиблення кризи
У новому квартальному звіті «Роснефть» розкрила глибину труднощів у галузі. Державна нафтова компанія повідомила про різке падіння чистого прибутку на 57,4% у першому кварталі 2025 року — до 170 мільярдів рублів, порівняно з 400 мільярдами за аналогічний період минулого року. Паралельно EBITDA зменшилась на 30% — до 598 мільярдів рублів, а виручка впала на 12%, до 2 249 мільярдів рублів, згідно з даними за МСФЗ, які надав енергетичний аналітик Євген Істребін.
Виробництво нафти на мінімумі за 9 років
Ще тривожніше для довгострокової енергетичної стратегії Росії — падіння видобутку «Роснефти» до найнижчого рівня за дев’ять років — 44,6 мільйона тонн. Це на 5,3% менше, ніж роком раніше, і свідчить про системні проблеми в енергетичному секторі Росії загалом. Це скорочення видобутку сталося в момент, коли Кремль особливо гостро потребує енергетичних доходів для фінансування масштабних військових операцій.
Роснефть. Видобуток нафти, мільйонів тон
Вразлива основа воєнної економіки
Експорт енергоносіїв традиційно формував основу фіскальної політики Росії — доходи від нафти й газу складали значну частину бюджету. До повномасштабної війни лише «Газпром» забезпечував понад 7% надходжень до федерального бюджету в 2021 році. Однак уже до 2023 року ця частка, за оцінками, скоротилася приблизно вдвічі через санкції та порушення ринку.
Фінансова база, яка забезпечує російську військову кампанію, значною мірою залежить від цих енергетичних доходів. Західні санкції, включаючи ембарго ЄС на морські поставки російської нафти та механізм цінової стелі від G7, змусили Москву переорієнтувати експорт на азійські ринки — переважно в Китай та Індію — часто зі значними знижками, що зменшують маржу прибутку.
Дослідження Центру економічних політичних досліджень (CEPR) показує, що запровадження санкцій на енергоносії раніше могло б скоротити нафтові доходи Росії на $46 мільярдів ще у 2022 році, що, ймовірно, обмежило б ресурси для ведення війни.
Динаміка валюти додає складнощів
Нещодавнє зміцнення рубля створює додаткові проблеми для російських нафтогазових компаній. За даними ТАСС від 29 травня 2025 року, курс рубля впав нижче 78 за долар, що створює парадоксальну ситуацію: надходження від експорту номіновані в доларах, тоді як витрати — у рублях.
Хоча зміцнення рубля може позитивно впливати на імпорт та інфляцію, воно одночасно знижує рублевий еквівалент надходжень від продажу нафти, що стискає прибутковість таких компаній, як «Роснефть». Аналітики зазначають, що цей тренд може змінитися через нестабільність глобальних сировинних ринків, що потенційно призведе до нової фази ослаблення рубля.
Наростають структурні проблеми
Окрім фінансових ускладнень, російська нафтова галузь стикається з глибшими структурними перешкодами. Західні санкції обмежили доступ до сучасних технологій видобутку та обладнання, що унеможливлює підтримку обсягів видобутку й розробку нових родовищ. Відсутність технологій особливо болісна для апстріму, де високотехнологічне обладнання критично важливе для продуктивності на виснажених родовищах.
У відповідь на бюджетні труднощі уряд РФ підвищив податки на енергетичний сектор, створюючи додатковий тиск на компанії, які вже борються зі зниженням доходів і зростанням витрат. Такий підхід ризикує запустити негативний цикл: вищі податки — менше інвестицій — ще менше видобутку.
Стратегічні наслідки
Поєднання падіння видобутку, зниження прибутковості та зростання податкового навантаження формує складне середовище для енергетичного сектора РФ. Попри адаптацію до санкцій шляхом переорієнтації експорту та нових партнерств, поточна динаміка ставить під сумнів довгострокову життєздатність моделі доходів, що фінансувала російську державу десятиліттями.
Кризові тенденції в нафтогазовому секторі розгортаються на фоні рекордних військових витрат, які поглинають дедалі більшу частку федерального бюджету. Це змушує Кремль балансувати між короткостроковими потребами фінансування війни й довгостроковою економічною стабільністю — завдання, яке стає дедалі складнішим на тлі зниження енергетичних доходів.
Якщо головне джерело доходів Росії й надалі буде під тиском, нинішня бюджетна та військова стратегія потребуватиме перегляду. Подальша доля нафтового сектора матиме вирішальне значення для здатності Росії зберігати стратегічні позиції та одночасно справлятися з внутрішнім економічним тиском.
