Незважаючи на низку нібито “проривних” угод, експерти вважають кліматичний саміт у Шотландії не дуже успішним
Журналістка EUobserver Олена Санчес Ніколас у своїй статті аналізує підсумки саміту ООН з клімату.
Наразі експерти намагаються визначити, позитивні чи негативні результати кліматичного саміту ООН (COP26), який проходив у Глазго останні два тижні.
Більшість налаштовані критично стосовно угоди у зв’язку з тим, що конкретні дії знову відкладаються, інші вважають її “кроком у правильному напрямі”.
Однак, незважаючи на те, що багато хто відчуває задоволення, адже учасники саміту дійшли спільного знаменника, представники компаній і країн, на які зміна клімату має найбільший вплив, в основному незадоволені результатами зустрічі.
За словами генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, ухвалений на саміті 11-сторінковий документ Кліматичний пакт Глазго, став компромісом, який відобразив “інтереси, протиріччя та наявність політичної волі у сучасному світі”.
“На жаль, колективної політичної волі забракло, щоб подолати деякі глибокі протиріччя”, — сказав він.
18-річна активістка Грета Тунберг на марші екоактивістів у Глазго під час COP26
У свою чергу шведська екоактивістка Грета Тунберг заявила, що COP26 завершився “як завжди і виявився простим бла-бла-бла”.
Тож з яких питань було досягнуто прогресу?
Вікно можливостей закривається
У кліматичному пакті майже 200 країн підтвердили необхідність “продовжувати зусилля щодо обмеження підвищення температури до 1,5°C порівняно з доіндустріальним рівнем”.
Проте, згідно з аналізом неурядової організації Climate Action Tracker, незважаючи на нові обіцянки держав та оновлені кліматичні цілі, вже у цьому столітті очікується підвищення температури на 2,4 градуси.
І хоча більше 140 країн мають на меті досягти нульового показника викидів шкідливих речовин, вчені вважають, що буде проблематично, якщо цільові показники 2030 р. будуть вдвічі вищими, ніж передбачено у сценарії з підвищенням температури лише на 1,5 градуса.
Водночас, один із ключових успіхів COP26 – це угода про правила вуглецевого ринку, проте більшість побоюється, що відверто слабкі пункти угоди можуть сформувати подвійний облік на вуглецевих ринках.
Система вуглецевих ринків дозволить країнам скорочувати викиди парникових газів та конвертувати їх у кредити.
Обтічність формулювань свідчить про відсутність політичної волі
Попередні висновки COP26 підштовхують країни “прискоритися з поступовою відмовою від вугілля та субсидій на викопне паливо”.
Однак в останню хвилину це, безсумнівно, історичне зобов’язання було пом’якшене на вимогу Китаю та Індії, які змогли домогтися заміни “поступової відмови” від вугільної енергетики на “поступове скорочення”.
Президент COP26 Алок Шарма, британський депутат-консерватор, стримуючи сльози, вибачився за внесені в останню хвилину зміни, зазначивши, що поступка була потрібна, щоб врятувати угоду.
Президент США Джо Байден у супроводі радника США з питань клімату Джона Керрі на Конференції ООН зі зміни клімату (COP26) у Глазго 1 листопада 2021 року.
До того ж у тексті підсумкового документа COP26 країни погодилися відмовитися від “неконтрольованих обсягів вугілля” та “неефективних” субсидій на викопне паливо.
Незважаючи на такі обтічні формулювання, угоду вважають успіхом, оскільки Кліматичний пакт Глазго є першою в історії резолюцією ООН з клімату, в якій прямо йдеться про необхідність зменшити залежність від вугілля.
Згідно зі звітом Міжнародного валютного фонду, минулого року галузь викопного палива отримала прямих та непрямих субсидій на суму $5,9 трлн.
Багаті країни зазнали невдачі
В остаточному варіанті документа також з “глибоким жалем” зазначається, що багаті країни не виконали колишнє зобов’язання виділяти щорічно $100 млрд з метою допомогти країнам, що розвиваються, впоратися з наслідками зміни клімату.
Але він включає зобов’язання подвоїти виплати до 2025 р. Наголошується на необхідності забезпечити прозорість цих зобов’язань.
Тим часом багаті країни не змогли домовитися про створення фонду “збитків та шкоди”, щоб компенсувати біднішим країнам збитки від викидів, заподіяні за багато років. Натомість вони закликали до “діалогу” з цього питання, яке, як очікується, буде одним із головних на порядку денному COP27.
“Для деяких збитки та шкода — привід поговорити, для нас це питання виживання”, — сказав міністр довкілля Мальдів Амінат Шона.
Відповідно до Паризької угоди 2015 р. країни погодилися оновлювати свої кліматичні плани (визначені на національному рівні) кожні п’ять років.
Однак у Кліматичному пакті Глазго міститься заклик до країн представити нові плани скорочення викидів протягом наступних 12 місяців на COP27, який відбудеться в Єгипті наступного року.
Ці обіцянки мають бути підкріплені конкретними планами “колективного скорочення викидів на 50% до 2030 року… з метою 1,5°C”, — зазначив Пульгар Відал з WWF.
Що ще прийняли?
У ході COP26 було створено кілька союзів та укладено угоди з вугілля, знеліснення та транспорту, що, за останніми даними, допоможе скоротити так званий розрив у викидах на 9%, або 2,2 гігатонни CO2.
Більше 100 країн зобов’язалися в наступні 10 років покласти край і звернути назад вирубку лісів, хоча більшість зобов’язань, втім, добровільні.
Щодо викидів метану, то більше сотні світових лідерів зобов’язалися скоротити їх на 30% до 2030 року.
Фінансовий альянс Глазго щодо досягнення нульового показника викидів (група з 450 банків та страхових компаній) також виділяє $130 трлн на боротьбу зі зміною клімату до 2050 року.
Крім того, понад 20 країн, включаючи Нідерланди, Данію, Італію та Фінляндію, а також різні інститути на кшталт Європейського інвестиційного банку та Східноафриканського банку розвитку зобов’язалися припинити державне фінансування нових проектів з копалин палива за кордоном до кінця наступного року.
Серед окремо укладених на COP26 угод є зобов’язання деяких із найбільших світових виробників автомобілів уже до 2035 р. продавати лише авто з нульовим рівнем викидів.
