НБУ та найбільші банки України застосовують ліміти на карткові перекази для боротьби з “дропами”.
Днями кілька банків України підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Голова Національного банку Андрій Пишний пояснив суть цього документу. і заявив, що підписаний банками меморандум зменшить можливості фінансування тіньової економіки.
За його словами, йдеться не про ужорсточення, зниження лімітів чи “закручування гайок”. Він наголосив, що меморандум не ужорсточує меморандум фінансовий моніторинг та оцінювання клієнта в банках.
“Банки як застосовували ризик-орієнтовний підхід до оцінки клієнтів, а відповідно й рішень про їх обслуговування, так і використовують. Крім того, успішна реалізація меморандуму, навпаки, може стати кроком до дострокового зняття тимчасового ліміту на вихідні P2P перекази, який ми вимушені були запровадити в жовтні строком на пів року”, – акцентував Пишний.
Він також зазначив, що меморандум не запроваджує додаткових обмежень для клієнтів банків-підписантів.
“Якщо ви працюєте “вбілу”, отримуєте “білу” зарплату або ж можете в інший спосіб документально підтвердити свої доходи чи статки для вас взагалі нічого не зміниться. Як це не змінилося для вас і в жовтні 2024 року, коли НБУ зробив перший крок до вирішення проблеми з дропами, визначивши загальну рамку для всіх клієнтів”, – продовжив він.
Зазначені в документі ліміти стосуються тільки тих клієнтів, які не надали документів на підтвердження своїх доходів – особливо тих, хто визначений “високоризиковими”:
“По суті, не мають жодних документів! Останніх, за оцінками банків, не більше 1% від усієї клієнтської бази. Так, всього 1%, але саме вони активно задіяні в мережі “дропів” та є основою цього мільярдного “дроп”-трафіка“.
Пишний також запевняє, що меморандум не позначиться на роботі волонтерів. Водночас він зазначив, що зараз клієнтам не потрібно оновлювати дані про доходи чи нести в банки якісь довідки.
“Взаємодія з банками продовжується в стандартному режимі. Меморандум не передбачає подання якихось додаткових довідок чи оновлення даних клієнтами. Розумію, що на цьому важливо зупинитися і що це питання може постати, оскільки сьогодні не всі українці можуть особисто прийти до відділення. Насамперед це стосується наших військових, які несуть службу на лінії фронту, та тимчасово переміщених осіб у межах країни. Жодних вимог щодо додаткової ідентифікації Меморандум не містить, адже вона відбулася під час відкриття рахунку”, – пояснив глава НБУ.
При цьому Пишний наголосив, що підписаний банками меморандум зменшить можливості фінансування тіньової економіки. За його словами, ця ініціатива – “ніщо інше, як упорядкування всіх процесів та підходів, які вже існують, щоб разом не дати використовувати платіжну інфраструктуру для фінансування незаконної діяльності”.
“Сьогодні це і ухилення від сплати податків, що вимірюється мільярдами гривень, які рухаються повз державний бюджет. Це фінансування терористичної та диверсійної діяльності, коли через “дроп-центри” Росія оплачує підпали та вибухи в наших містах. Це загалом обслуговування тіньової економіки, яка позбавляє Україну величезного ресурсу, потрібного для оборони країни”, – резюмував він.
ХТО ТАКІ “ДРОПИ”
Дропи (від англ. «to drop» – кидати) – це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів: до карток/рахунків, включно з пін-кодами і доступом до інтернет-банкінгу. Є ті, хто свідомо продає свої реквізити та доступи, і ті, хто діє під впливом введення в оману та соціальну інженерію. Винагорода дропам виплачується залежно від того, як саме буде використовуватись його банківський рахунок: це можуть бути транзакції між рахунками, зняття готівки в банкоматах, поповнення рахунка через платіжні термінали тощо. Зазвичай дропам сплачують від $20 до $100 залежно від виду послуги, подекуди оплата може обчислюватись, як відсоток від обсягу операцій. Організатори груп дропів, отримавши доступи до рахунків та усі необхідні реквізити, застосовують різноманітні програмно-технічні комплекси для автоматизації процесу переказів, агрегування та розподілення коштів між рахунками у схемі.
Дропи можуть здійснювати перекази в різних країнах і від імені різних людей. Отже, шахраї легко переміщують кошти по всьому світу, залишаючись «невидимими». «Грошових мулів» можуть залучати на постійній основі (коли людина сама переказує отримані кошти куди скажуть, залишаючи собі певний відсоток, образно кажучи, «переносить» злочинні гроші своєю легальною карткою) або «одноразово» (коли «мул» за одноразову плату передає оформлені на нього банківські картки, включно з пін-кодами і доступом до веббанкінгу), і тоді тіньовики ганяють через цей легальний шлюз нелегальні кошти в своїх тіньових схемах. Це можуть бути ставки в підпільних онлайн-казино, оплата лівої підакцизної продукції, ухилення від сплати податків, виведення коштів у готівку, приховування прибутків, оплата наркотиків та інше.
ТИПОВИЙ ПОРТРЕТ “ДРОПА“
Зазвичай шахраї шукають собі таких дропів серед незахищених верств населення, людей, яким треба легкі гроші, чи тих, хто опинився у скрутному становищі.
Як раніше повідомляли у Кіберполіції, аналізуючи низку справ, що пов’язані з цим видом легалізації коштів, склали портрет дропів. Зазвичай дропами стають чоловіки та молоді люді у віці 18–34 років. Такою собі групою ризику: є студенти, безробітні, переселенці та представники економічно й соціально вразливих груп.
У Національному банку журналістам розповіли найхарактерніші кейси, які виявив фінансовий моніторинг банків:
► наймана працівниця підприємства, з офіційними доходами до 20 тис. грн на місяць. Дистанційно (так званий онбординг) відкрила рахунки одночасно в декількох банках. За 2 тижні почала отримувати до двох десятків Р2Р-трансакцій в день від різних людей та переказувати до інших банків. Щоденний обсяг транзакцій за карткою сягнув 160 тис. грн. Загалом – близько 5 млн грн щомісяця;
► 19-річний студент зі стипендією у 5 тис. грн. Відкрив дистанційно з інтервалом у тиждень рахунки в двох банках, провів за один місяць транзакцій на загальну суму 300 тис. грн у обох банках.
Є й інші кейси, проаналізувавши які, можна дійти висновку щодо типової поведінки дропів. Це зазвичай:
► новий клієнт у банку, в якого не було транзакцій тривалий час, після чого починається аномальна активність за карткою (висока інтенсивність зарахувань та відправлень, обороти можуть сягати понад 100 тис. грн за декілька днів);
► понад 97% обороту становлять перекази, майже завжди відсутні звичайні операції купівлі товарів робіт та послуг або отримання готівки;
► у переказах майже немає або рідко трапляються спільні критерії чи показники, різні чеки, різні отримувачі, різні відправники;
► кількість операцій переказів може досягати сотень за годину.
За даними НБУ кількість дропів у системі сягає сотень тисяч, а оборот за їхніми картками може складати вже десятки мільярдів гривень. Вони є транзакційною інфраструктурою для обслуговування тіньової економіки у різних сферах – підпільний гральний бізнес, оподаткування, торгівля підакцизними товарами, тощо.