Захист прав споживача органами державної влади сягнув критично низького рівня
Кількість фальсифікованого товару в Україні збільшується щороку. Про це заявляють і громадські організації, що займаються захистом прав споживача, і чиновники профільної державної служби. Сприяє цьому два фактори. По-перше, відсутній закон про відповідальність виробника за якість виробленої продукції та механізм відстеження потрапляння фальсифікату на ринок. По-друге, суцільна бідність українців вимушує їх купляти не зовсім якісні, але дешевші продукти. Цим користується безсовісний виробник і пропонує фальсифікат.
Про проблеми захисту прав споживача та шляхи їхнього вирішення ми поспілкувалися з головою Всеукраїнської асоціація з питань захисту прав споживачів «Споживча довіра», доктором філософії у галузі державного права Іриною Кравченко.
Ірина Кравченко: Всеукраїнська асоціація «Споживча довіра» протягом останніх чотирьох років проводить дослідження товарів роздрібної мережі. Це великі та маленькі магазини. Чому в магазинах, тому що там отримуємо фіскальний чек. Досліджуємо ті продукти, які люди найбільше купляють. Це стосується, в основному, молочної продукції.
Для чого ми це робимо? Для того, щоб допомогти покупцю розібратися, де справжні, нефальсифіковані продукти, а де підробки. Які фірми працюють добросовісно, а які заради отримання вигоди додають в продукти некорисні для людського організму інгредієнти.
Свої дослідження ми оприлюднюємо на власному сайті, а також у журналі «Споживча довіра».
Всеукраїнська асоціація «Споживча довіра» протягом останніх років провела десятки досліджень ринку продуктів. Які ви побачили результати?
Ірина Кравченко: Результати наших багаторічних досліджень показали, що на ринку зменшується кількість фальсифікату, але нас не дуже це тішить, тому що відсоток неякісних продуктів у деяких позиціях залишається досить високий.
Найчастіше в Україні фальсифікують молочну продукцію, зокрема, масло вершкове. Це відбувається тому, що масло найуживаніший продукт. На початку лютого 2018 року Асоціація здійснила наймасштабніший відбір зразків цього продукту в роздрібних мережах, на ринках столиці та Київської області.
Для участі у проведенні заходу були запрошені представники виробництв. Як і очікувалося, відгукнулися далеко не всі. Під їхнім контролем провели закупку. Акти-закупки завірили своїми підписами виробники та Асоціація. Після дотримання усіх формальностей, зразки було передано до акредитованої лабораторії державного підприємства «Київоблстандартметрологія». Усього нараховувалося 49 зразків українського виробника та 2 з Республіки Білорусь.
За результатами перевірки, державним стандартам України не відповідали 33% зразків. У 10% було знайдено немолочні жири. У 9 зразках, 18%, було знайдено бактерії кишкової палички. І у 4% вміст жиру в маслі був нижчий, ніж заявлений на маркуванні.
Також протягом 2016 — 2017 рр. ми проводили перевірку якості сметани. Було виявлено, що жирів у продуктах менше, ніж заявлено на пакуванні, а також вони не відповідали нормам за мікробіологічними показниками. За цей час ми дослідили дитяче молочне харчування. У 64% зразків було знайдено порушення, зокрема, використання антибіотика левоміцетину, що заборонено законом.
Фальсифікат молока згущеного з кожним роком зростає. У 2014 році він становив 29%, у 2016 році — 50%, у 2018 році — 72%.
Протягом останього року асоціація перевірила ковбаси варені. Нажаль, ситуація невтішна. У 80% вона не відповідала задекларованим параметрам.
Назвіть головну проблему, яку необхідно вирішити для того, щоб якісно запрацював захист споживача?
Ірина Кравченко: Потрібно внести зміни до існуючого законодавства. Закон про захист прав споживача у першій редакції був дуже гарний. Він дозволяв миттєво відреагувати на порушення. На перевірку можна було вийти не зволікаючи. Не було тих бюрократичних перешкод, які існують сьогодні. Зараз, щоб провести перевірку, необхідно за допомогою інстанції звертатися до ієрархічного чиновницького товариства і протягом двох місяців чекати на дозвіл. Звичайно, за цей час винуватці події заметуть усі сліди і підготуються до перевірки. З іншого боку, у постраждалих зникає бажання звертатися із скаргами. Статистика невтішна, на сьогодні задовольняють лише 40% скарг, тоді, як за старим законом було 92%.
Про діючий закон можна сказати, що він увесь час погіршується. З нього вилучають норми не на користь споживача, а швидше на підтримку виробника. Так, для прикладу, була вилучена норма, що дозволяла відбирати зразки продукції для перевірки за рахунок роздрібної мережі, а введено нову норму, яка говорить, що відібрані зразки оплачуються бюджетними грішми. Водночас, гроші із бюджету не були виділені, а, відповідно, не можна було провести перевірку, тому що зразки не оплачувалися. До того зразки брали за рахунок продавця, а пізніше держава повертала йому гроші.
Уже скасували, але також була запроваджена норма, коли постраждалий покупець вимушений був звертатися до суду і сплачувати 1000 грн. Хто буде скаржитися, коли постраждав на кількасот грн, а потрібно ще викласти тисячу за невідомий результат.
Щоб проблема на ринку вирішувалася, необхідно для недобросовісних виробників запровадити великі штрафи. Штраф має перевищувати отриману вигоду від продажу фальсифікованого продукту. Тоді зникає мотивація продукт підробляти. Також необхідно повернути норму закону про непланові перевірки. Нехай планові залишаються, але залишити ефект несподіваності, а то попереджаючи за 10 днів про те, що буде здійснюватися перевірка ми даємо фірмі час, щоб підготуватися і за короткий час навести лад. Далі ситуація повторюється.
Що робити споживачам, як себе захищати?
Ірина Кравченко: Для початку потрібно бути активним і не проходити повз порушення. Не чекати, що хтось за вас вирішить проблему. По-друге, вчитися. Споживач має знати свої права і як їх захистити. Правова грамотність нашого населення дуже низька. Також тут присутній стереотип, особливо у старших людей, коли вони не вірять у те, що держава їх захистить, а це, нажаль, у більшості випадків так і є.
Наступна порада — звертатися до громадських організацій, які займаються захистом прав споживача. Вони зможуть досить професійно проконсультувати і підказати, як діяти.
Сергій Огін
QHA
