Минуло 75 років від закінчення страшної війни, в якій союзники перемогли нацистську Німеччину. Відзначати перемогу треба без помпи, бо «це свято із сльозами на очах»; радісні паради і демонстрації без скорботи за мільйонами загиблих – щось не християнське, як і мумія Леніна на парадній площі. СРСР втратив сумарно 42 млн. людей, 19 млн. – на фронтах, Німеччина у 4,5 раза менше, Великобританія у 70 разів. За чисельністю «Безсмертний полк» – це 8 тисяч полків, і це не можна подавати як заслугу перед людством. Це біда, у масштабі якої винне керівництво СРСР.
Путін використовує дату для пропаганди нібито вирішальної ролі СРСР–Росії у перемозі, він применшує внесок у перемогу союзників і заперечив взагалі внесок українців. Він спекулює на колосальних втратах, але вони свідчать не про «вирішальну» роль, а про «майстерність» генералісімуса та маршалів, які ні у що ставили людське життя. Путін сумує, що «освобожденнная» Східна Європа по-справжньому звільнилася в результаті розпаду СРСР, радий, що Росія завдяки війні територіально збагатилася, відхопивши шматки у Німеччини, Японії, Фінляндії. Загарбання намагаються виправдати: «деды кровь проливали». Але хіба «діди» гинули за володіння Кьонінгсбергом, а не за нормальне життя? Спекуляція на кістках, паради, танці на кістках є «победобесием», яке впроваджено за Путіна, учня Сталіна.
Правду про війну (спростування радянських і російських міфів) можна знайти у наукових працях і в Інтернеті; коротко нагадаємо деякі неспростовні факти.
Читайте також: 22 червня в Україні День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни
Сталін і Гітлер домовилися про поділ Європи (таємний додаток до пакту Молотова – Ріббентропа); СРСР до останнього дня постачав до Німеччини стратегічну сировину та продовольство.
При зіткненні 22.06 Червона Армія мала суттєву перевагу у техніці. На боці Гітлера воювало найбільше не українців, не прибалтійців, а росіян: від 0,8 до 1 млн., більше двох десятків формувань, переважно – під емблемою «СС». А дивізія СС «Галичина» налічувала 15 тис. У вермахті воювало близько 150 тис. німецьких євреїв.
Головні битви ДСВ відбулися на радянсько-німецькому фронті (в Африці – менші маштаби), та союзники вели війну на морі, доправляли конвої з допомогою СРСР, їхні ВПС, здобувши перевагу в повітрі, зруйнували військову промисловість рейху.
Американський ленд-ліз допоміг СРСР врятуватися від розгрому, у листі до Черчілля (вересень 1941) Сталін писав: «Без цих двох видів допомоги Радянський Союз зазнає поразки». А у тості на Тегеранській конференції Сталін дякував: «Без цих машин, що постачалися за ленд-лізом, ми б програли цю війну». США надали СРСР у рази більше, ніж той виробляв: локомотивів – у 2,4; вагонів – 10,2; авто – 1,6; алюмінію – 1,1; олова – 2,2; тушонки – 4,8 тощо. Ленд-ліз був дієвим замінником другого фронту, відкритого 1944 р.
А свій другий фронт СРСР міг би одержати на Далекому Сході, якби не успішні дії США проти Японії, що дозволило радянському командуванню кинути сибірські дивізії на порятунок Москви та Сталінграда. На зайнятих німецьких землях СРСР діяв за принципом «грабуй награбоване»; крім репарацій, було й мародерство (т. зв.«трофеї»), державне (Дрезденська галерея, яку довелося повернути, «золото Трої», технічні розробки, у тому числі ракетні та ядерні) й недержавне – від солдата до маршала Жукова. Найбільше постраждали від війни білоруси, євреї, українці, та про це Сталін у тості «за російський народ» не згадав.
Дати початку та закінчення війни – питання не таке значуще, але його теж намагаються перекрутити. Початком ДСВ стало вторгнення німецьких військ у Польщу 1.09.1939; цю акцію підтримала 17.09 Червона Армія. Для різних країн ДСВ почалася у різні строки. СРСР початком «своєї» (Вітчизняної) війни проголосив 22.06.1941, коли на нього напав колишній союзник, але насправді він сам почав війну з агресії проти Польщі. Це було передбачено додатком до пакту про поділ Європи. Доказ – парад німецьких і радянських військ у Бресті 22.09.1939 з приводу передачі міста СРСР. Війну почали Гітлер і Сталін з проміжком у півмісяця.
Для українського народу війна почалася 1.09.1939. У складі польської армії у боротьбі з вермахтом загинуло 8 тис. українців, вони гинули і при спротиві радянським «освободителям».
Увесь світ відзначає перемогу над гітлерівською Німеччиною 8 травня, а СРСР, нині Росія – 9-го. Акт про капітуляцію повторно було підписано 8.05.1945 о 22 год. 43 хв. в Берліні. У Києві теж було 8.05 (різниця у часі 1 год.). У Москві почалося 9.05 (різниця 2 год.), але це не аргумент: події у світі фіксуються за місцевим часом того місця, де вони сталися. (Якщо Сталін помер 5.03 о 21 год. 50 хв. за московським часом, то недоречно в Омську чи Владивостоку датувати цю подію 6-м березня).
Підписання капітуляції Японії відбулося 2.09 о 9 год. 02 хв. за Токіо, ця дата була й у Москві, а от у Вашингтоні ще тривало 1.09 (різниця у часі 14 год.). США відзначають закінчення війни 2.09, а СРСР чомусь 3.09. Єдине пояснення: навіть датами СРСР, а нині Росія, хоче протиставити себе всьому світу – «своя» війна, «свої» дати, «своя» перемога. А от до «своїх» жертв Путіну байдуже, як і Сталіну, він заявив: «Можем повторить». І ця заява є повторенням, бо Гітлер так само залякував, шантажував світ.
Ігор Дем’янчук, “Українська літературна газета”, ч. 9 (275), 8.05.2020
Читайте також: Українці різко змінили оцінку діяльності УПА. Головна причина – агресія Росії, – опитування
