Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у вівторок, 21 березня, заявив, що після референдуму 16 квітня Європа побачить “зовсім іншу Туреччину”.
Про це повідомляє інформагенція Reuters. Західні лідери більше не погрожуватимуть Туреччині процесом щодо набуття членства в ЄС, заявив Ердоган та назвав Європу “фашистською і жорстокою”.
Як повідомлялося, Ердоган впродовж минулого тижня неодноразово звинувачував європейських лідерів у “нацизмі” через скасування у кількох країнах зустрічей турецьких міністрів з діаспорою. На цих зустрічах міністри мали агітувати за конституційну реформу, яка перетворить Туреччину на президентську республіку.
Референдум щодо цієї реформи німецькі політики назвали “легалізованим переворотом”.
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбудеться 16 квітня. Зміни передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської республіки. Посаду прем’єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики реформи побоюються встановлення в країні диктатури Ердогана.
Поправки підтримали депутати лише двох фракцій: партію Ердогана підтримала ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Партія демократії народів (ПДН) кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Після продовження у січні 2017-го термін його дії спливає 19 квітня – після конституційного референдуму. Це означає, що у ці дні все ще діятиме заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція побоюється, що в цих умовах результат голосування не відображатиме волю народу.
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані “нацистських методів”. Берлін назвав ці обвинувачення необґрунтованими і недоречними та закликав Анкару до розрядки і спокою.
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу – відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів “фашистами”, відмовила у в’їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Анґела Меркель виступила на боці Гааги в конфлікті з Туреччиною. Данський прем’єр Ларс Расмуссен відклав зустріч з турецьким колегою. А заступник голови Європарламенту Александер Ламбсдорфф виступив за повну заборону на агітаційні кампанії турецьких міністрів на території ЄС. Брюссель закликав Анкару не загострювати ситуацію, але турецька влада заявила, що ці заклики для неї “нічого не означають”.
Якщо на референдумі громадяни Туреччини підтримають конституційну реформу, в країні запровадять перехідний період до 2019 року – допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році у Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
Deutsche Welle
