Рішення Кабінету міністрів про підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн, що удвічі перевищує прожитковий мінімум, має як свої плюси, так і мінуси. Для приватного сектору воно може обернутися поглибленням тінізації заробітних плат, оскільки не всі роботодавці будуть готові на таке різке їх підвищення. Таку думку у статті в DT.UA висловила експерт Маріанна Онуфрик, керівник суспільних програм (Інститут суспільно-економічних досліджень).
«Однозначно можна сказати лише те, що для державного бюджету це виклик» — пише вона, зазначаючи, що загалом це рішення можна охарактеризувати як неоднозначне і недостатньо продумане, тому перш за все варто побачити реальні розрахунки, а не декларації.
З одного боку, реалізація цієї ідеї потребуватиме дуже чималих видатків на виплату заробітних плат працівникам бюджетної сфери. З іншого — частково це буде компенсовано за рахунок надходжень від податку на доходи фізичних осіб (в основному, звичайно, до місцевих бюджетів, що також можна вважати позитивом) і відрахувань до Пенсійного фонду від ЄСВ, що мало би вплинути на зростання пенсій і/або скорочення бюджетного фінансування пенсійного забезпечення.
Рішення про різке підвищення мінімальної заробітної плати також позитивно вплине на витрати держави на субсидії, бо після такого підвищення одержувачів субсидій на оплату житлово-комунальних послуг стане у кілька разів менше (оформлення субсидій залежить від доходу).
Щодо мінусів для державного бюджету, то вони проявляться пізніше. Це зростання показників інфляції та поглиблення тінізації заробітних плат, оскільки не всі роботодавці будуть готові на таке різке підвищення зарплат у приватному секторі.
Крім того, відв’язка мінімальної заробітної плати від прожиткового мінімуму означатиме, що доходи зростуть у працюючих осіб, а от соціальні виплати, які залежать від прожиткового мінімуму, залишаться незмінними або будуть підвищуватися відповідно до закладених у держбюджеті показників.
Якщо говорити про результати для українців, то з плюсів варто відзначити все-таки зростання доходів для працюючих громадян, зокрема працівників бюджетної сфери, а серед мінусів — невизначеність щодо соціального захисту.
Ще одним важливим аспектом збільшення мінімальної заробітної плати є прив’язка до прийнятих нещодавно змін до так званого споживчого кошика.
По-перше, самої постанови про вартість споживчого кошика немає у вільному доступі, тож неможливо наразі оцінити зміст, якість і відповідність потребам громадян прийнятих рішень щодо наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг. По-друге, відповідно до закону “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, прожитковий мінімум — це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів і мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Тобто, якби у нас рішення приймалися не виходячи з потреб бюджету, а відповідно до закладених у законодавстві норм, то насправді саме прожитковий мінімум має дорівнювати 3200 грн, а вартість кошика — на кілька десятків відсотків перевищувати цю суму.
«Вражає непослідовність політики Кабміну, оскільки трохи більше місяця тому було внесено законопроект про державний бюджет, а сьогодні приймаються рішення, які впливають буквально на всі бюджетні програми, адже оплату праці закладено в кожній із них», — резюмує експерт.