Екс-директор ЦРУ Джон МакЛаулін вважає підтримку України найбільш перспективною стратегією для США.
Ще до обрання Дональда Трампа президентом США американсько-російські відносини були в поганому становищі і погіршуватися. Зараз вони продовжують рухатися в цьому напрямку, на що вказує наказ Росії скоротити американську дипломатичну місію на 755 працівників у відповідь на нові санкції США.
Півроку тому, як і зараз, без відповіді лишаються важливі питання. До чого ця ситуація повинна привести? Якою повинна бути прийнятна для США кінцева точка? За більш як шість місяців президентства Трампа на ці питання ніхто не відповів.
Про це на сторінках лояльної до Демократичної партії газети New York Times пише колишній директор ЦРУ Джон МакЛаулін.
Він пише про свою поїздку в Росію через тиждень після того, як директор американської розвідки Джеймс Клапер звинуватив Росію у втручанні у американські вибори. В Москві МакЛаулін спробував обговорити цю проблему з колегами з Кремля, але вони, звісно ж, все заперечували. Натомість вони наполягали, що саме Вашингтон винен у всіх проблемах американсько-російських відносин. Російські чиновники засуджували американську політику щодо розширення НАТО, Балкан, Лівії, поширення демократії в пострадянських країнах.
На додачу ефіри російських державних телеканалів переповнювала агресивна риторика. Вони говорили про можливий початок війни, якби на виборах перемогла Гілларі Клінтон. Тому росіянам нібито потрібно було готувати бомбосховища. І про це говорили серйозно.
“Це нагадало мені урок, який я виніс з усіх попередніх контактів з росіянами: вони завжди знають, чого хочуть. Тому краще теж знати, чого хочеш, інакше вони візьмуть гору”, – пише колишній американський розвідник.
Він додає, що цілі Володимира Путіна сьогодні цілком очевидні. Він хоче домінувати вдома, сильно впливати на сусідів, ослабити західні інститути, такі як НАТО і ЄС, а також поділити вплив у ключових регіонах, таких як Близький Схід, між великими державами.
“А чого ж хочемо ми? Звісно, ми не дозволимо Росії втручатися в наші вибори чи порушувати кордони незалежних країн, які чекають від нас виконання міжнародних угод, які ми і вони підписали. Однак, ми повинні також уникнути початку війни з країною, яка більш готова застосувати ядерну зброю, ніж ми. Більше того, ми не повинні потрапити в пастку припущень, що це лише чергова Холодна війна і можна покладатися на старі інстинкти, які ми здобули в ті часи. Холодна війна була простішою: це була чорно-біла боротьба між двома ідеологіями, одна з яких повинна була померти. Вони програли. Вони втратили країну, імперію, комуністичну економічну систему. Те протистояння було грою в шашки, а зараз ми граємо в шахи”, – йдеться в статті.
Екс-директор ЦРУ зазначає, що у нинішній боротьбі не може бути повної перемоги без “другого акту”, тому що на відміну від СРСР, Росія нікуди не зникне. Тому американська стратегія повинна ставити за мету встановити межі.
Америка не може змусити Росію радіти наближенню НАТО до її кордонів. Але можна зміцнити єдність альянсу і стратегію стримування, протидіяти російській дипломатії, націленій на розкол між союзниками, а також посилити військові позиції, зокрема в Балтії і Польщі.
Навряд чи вдасться відучити Росію від шпигунських звичок, але можна зміцнити можливості американської контррозвідки, а також публічно викривати російську брехню в новинах. Також не можливо змінити географію чи змусити Росію ігнорувати сусідні регіони. Але можна продовжувати карати Москву за захоплення чужих територій і підривну роботу проти сусідніх країн.
“Ми можемо дати Україні більш складне оборонне озброєння, щоб вона могла захиститися від російських загарбників. І ми можемо збільшувати тиск, як це зробив Конгрес, ухваливши нещодавно санкції”, – пише екс-голова ЦРУ.
Він погоджується, що “лише Україна може змінити Росію”. Якщо Київ зможе побороти корупцію і розвинути успішну демократію, це простимулює підтримку аналогічних змін в Росії.
“Допомога Україні – це наша набільш перспективна стратегія, яку Путін боїться. Саме тому він вторгся в Україну”, – йдеться в статті.
Іншими словами, мета не в тому, щоб добитися розпаду Росії, як це сталося з СРСР, а у стримуванні її найгірших планів. Тому США потрібно жорстко продемонструвати те, що для них важливо, створюючи простір для однодумців у Росії, щоб можна було просувати інтеграцію країни в світову систему.
Раніше експерт Atlantic Council Пітер Дікенсон писав, що Путін досі не може змиритися з втратою України, а дарма. Російський вплив на сусідню країну дуже сильно зменшився. Через війну проросійських виборців майже не лишилося, а особисті зв’язки українців з росіянами стали жертвами агресивної російської пропаганди.
Також лояльне до Республіканської партії видання Wall Street Journal писало, що Путін атакував Україну і втрутився у вибори США через ностальгію за СРСР. Найкращим поясненням його поведінки поки що лишається те, що він запеклий патріот радянської імперії, який мріє повернути світ до порядку часів Холодної війни. І саме тому він йде на агресивні вчинки.
ZN.UA
