У 2017 році, до 59-го пуску води у Північно-Кримський канал, ця найбільша в Європі гідротехнічна споруда матиме на 107-му кілометрі каналу поблизу адміністративної межі з анексованим Росією Кримом постійну стаціонарну капітальну дамбу, що забезпечить істотне збільшення на Херсонщині площі зрошуваних земель, подальший розвиток в регіоні рисосіяння, а також заводнення низки висохлих водойм для потреб риборозведення.
Про це поінформували у вівторок на засіданні Ради оборони Херсонської області, що відбулося в облдержадміністрації, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Завершення будівництва дамби на Північно-Кримському каналі на 107-му кілометрі. Ми повинні закінчити основну споруду (капітальної дамби – ред.) до подачі води (у Північно-Кримський канал – ред.). Ми розуміємо, що поливний сезон для рисівників розпочинається у квітні, а Північно-Кримський канал заповнюється (дніпровською водою – ред.) у березні. Тобто, ми до березня повинні забезпечити споруду для подачі води по Північно-Кримському каналу”, – заявив у виступі на засіданні Ради оборони Георгій Бузіян, директор Одеської об’єднаної дирекції будівництва водогосподарських об’єктів, яка займається будівництвом вказаної дамби.
Як зазначив на засіданні голова Херсонської облдержадміністрації та голова Ради оборони області Андрій Гордєєв, ця дамба будується з минулого року. “Вона нам (області – ред.) забезпечить плюс 7 тис. гектарів зрошення. Ми отримаємо в Чаплинському районі плюс 7 тис. гектарів на зрошенні, ми отримаємо можливість ведення рисівництва у Каланчацькому районі, і ми отримаємо можливість зариблення ставків, які там вже висохли”, – наголосив він.
Згідно з інформацією Бузіяна, кошторисна вартість капітальної дамби на Північно-Кримському каналі становить 15 млн 640 тис. гривень. “Обсяг робіт, який ми повинні виконати, досить великий. Доведеться переробити близько 20-25 тис. кубометрів грунту.., завершити будівництво автомобільного і пішохідного мостів, будівництво галереї для встановлення підйомних механізмів, будівництво приміщення для обслуговуючого персоналу”, – розповів він.
Бузіян заявив, що “у графіку виконання робіт ми передбачили, що будемо працювати практично у дві зміни у світловий день, а якщо погодні умови дозволятимуть, то будемо працювати цілодобово”.
Як повідомляв Укрінформ, на Херсонщині на 91-му кілометрі Північно-Кримського каналу, поблизу адміністративного кордону області з Кримом, Державним агентством водних ресурсів України у травні 2014 року було споруджено тимчасову дамбу, яка стала водомірним порогом для обліку кількості дніпровської води, що поставляється каналом. Вказана дамба забезпечила безперебійну подачу води Північно-Кримським каналом на потреби рисосіючих підприємств Каланчацького району.
Північно-Кримський канал є найбільшою в Європі гідротехнічною спорудою. Головне його призначення – транспортування води для зрошування та водозабезпечення Херсонщини і Криму. Проте вже кілька років дніпровська вода на півострів не надходить. Після анексії Криму некваліфіковані працівники зруйнували розташовані на півострові споруди Північно-Кримського каналу. До того ж, Крим не розрахувався за вже подану на його потреби воду. Водопотреба Криму на 85% забезпечувалася з Північно-Кримського каналу. Від цього каналу протягом останніх років зрошувалося понад 460 тис. га сільгоспугідь, з них майже 102 тис. га – у Херсонській області, і близько 360 тис. га – у Криму. У 2016 році відбувся 58-й пуск дніпровської води у Північно-Кримський канал.
Укрінформ
