Чи можуть відключити послуги або виселити з квартири
Поштівка розповідає про відповідальність споживача за несплату спожитих комунальних послуг.
Пеня
Якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач послуг може почати нараховувати пеню. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону про житлово-комунальні послуги у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Коли пеня не нараховується
Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Нарахування пені також передбачено спеціальними нормативно-правовими актами, якими керуються надавачі послуг. У разі недосягнення між споживачами та надавачами комунальних послуг згоди спірні питання вирішуються у судовому порядку.
При зверненні до суду про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, надавач послуги має право притягнути споживача до цивільної відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу, а саме стягнути інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання, вираженого в національній валюті, та 3% річних від простроченої суми.
Висновок: у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг споживач зобов’язаний додатково сплатити надавачу комунальних послуг пеню, та, на вимогу, індекс інфляції та 3% річних. При цьому при наявності заборгованості підприємство-постачальник послуг може подати до суду.
Чи можуть за борги виселити з квартири
Сама по собі несплата комунальних послуг не є підставою для виселення. Надавач послуг, якому заборгував споживач, перш за все звертається до суду для видачі судового наказу або в порядку позовного провадження. Після цього підприємство звертається до державної виконавчої служби або приватного виконавця, які і розпочинають примусове стягнення боргу, у тому числі шляхом накладення арешту на майно.
Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Читайте також: Чи забиратимуть в українців майно за борги з комуналки
Якщо сума заборгованості перевищила 20 мінімальних заробітних плат (станом на жовтень 2020 року це 100 000 грн), виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт. У випадку відмови божника у виконанні рішення суду або відсутності доходів, іншого рухомого або нерухомого майна, арештоване майно надалі може бути реалізоване.
Необхідно пам’ятати, що звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Чи може надавач припинити надання житлово-комунальних послуг громадянам у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі
Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабміну від 21.07.2005 № 630, можливість припиняти постачання тепла та холодної води і водовідведення не передбачено. У разі наявності у споживача заборгованості водоканал може звертатись для стягнення до суду.
Натомість постачальники газу та електроенергії мають право на припинення надання послуг. Це передбачено:
Правилами постачання природного газу (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496),
Кодексом газорозподільних систем (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494),
Правилами роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312).
Процедура відключення газу та електроенергії за борги
При відключенні газу та електрики споживача мають про це повідомити.
Так, наприклад, відключати газ через заборгованість газопостачальник може не раніше ніж через 10 днів після терміну, коли мала пройти оплата, про що мають повідомити споживача за 3 дні письмово з повідомленням про вручення.
Неповідомлення споживача про наступне відключення газопостачання є підставою для визнання дій газопостачальника неправомірними.
Отже, відключення газу за борги має відбуватись за таким алгоритмом:
Якщо споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом 10 днів після строку, визначеного договором, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу.
Споживачу направляють письмове повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу.
Споживача просять допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для опломбування. При цьому в повідомленні про припинення споживання газу постачальник має зазначати підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через 3 дні після дати отримання повідомлення. Тільки після таких дій може здійснюватись механічне відключення споживача від газу. Споживач при відключенні газу має отримати свій примірник акта про відключення.
Порада споживачам: не підписуйте під тиском акт розтермінування оплати. Це вплине і на термін позовної давності, і підтвердить вашу згоду з усіма нарахуваннями та штрафами. Спочатку проконсультуйтесь з юристами.
Відключення електроенергії за борги
Електропостачальник у разі, якщо споживач має заборгованість або не допускає до лічильника, може відключити електроенергію. Про це він має повідомити не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення.
Письмове повідомлення має містити:
-
підстави, суму заборгованості;
-
дату і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено;
-
прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, яка оформила попередження.
Датою отримання таких попереджень буде вважатися:
-
дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції;
-
третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).
Інший спосіб надання попередження споживачу може бути використаний тільки в тому випадку, якщо він передбачений договором з постачальником електроенергії та договором з оператором системи.
Якщо споживач сплатить борги і повідомить про це постачальника електроенергії до відключення, то постачання електроенергії не припиняється.
При цьому у разі ненадання доступу для вибіркового відключення оператор системи має перед відключенням основного споживача забезпечити живлення об’єктів субспоживачів за іншою схемою.
Які існують строки позовної давності на звернення до суду про стягнення заборгованості
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу загальна позовна давність щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги встановлюється тривалістю у три роки. Отже, якщо підприємство-надавач послуг звернеться до суду щодо стягнення заборгованості, то сума може бути не вища, ніж та, що нарахована за три попередні роки.
Для стягнення неустойки (пені) застосовуються спеціальні строки позовної давності, визначені ст. 258 ЦК, відповідно до якої позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Отже, споживачі мають вчасно і в повному обсязі сплачувати отримані комунальні послуги. При цьому варто пам’ятати і про те, що постачальники послуг у разі наявності заборгованості мають право на припинення надання послуг і зобов’язані чітко дотримуватись правил вчинення таких дій та завчасного повідомлення про них.
