У ДНК людини випадково знайшли ген, який відповідає за інстинктивне визначення положення тіла у просторі, так зване “шосте чуття”.
Біологи з Національного інституту здоров’я США розкрили несподівану функцію гена PIEZO2 в роботі організму людини і розвитку своєрідного “шостого чуття”, вивчаючи історію хвороб двох пацієнтів американських клінік, які страждали від надважких форм сколіозу.
Досліджуючи їх ДНК, вчені натрапили на дивну річ – виявилося, що в обох пацієнтів був пошкоджений ген PIEZO2, який раніше біологи вважали відповідальним за розпізнавання легких дотиків.
Цей збіг змусив вчених перевірити, чи не пов’язана ця ділянка ДНК з роботою інших функцій організму, порушення яких може викликати сколіоз.
Отримавши згоду самих хворих та їхніх родичів, вчені перевірили, як їх руки й інші частини тіла реагують на вібрації, уколи шпилькою, холодні і гарячі предмети та інші подразники.
Виявилося, що, крім розпізнавання торкань, PIEZO2 грав і іншу роль у роботі тіла, яку в загальному можна описати як “відчуття простору”.
Воно виражається в тому, що людина, у якої PIEZO2 знаходиться в нормальному стані, досить добре розуміє, де і як розташоване її тіло, якщо вона закриє очі, яких предметів воно торкається і що її оточує.
Найпростішою перевіркою цього чуття є знайома всім по лікарнях пропозиція невролога торкнутися носа із закритими очима або знайти і помацати предмет, розташований поруч.
Як показали досліди на добровольцях, позбавлених PIEZO2, вони не можуть виконати навіть таке просте завдання, якщо їх очі закриті. З відкритими очима вони легко торкалися носа, предметів і ходили по кімнаті, незважаючи на деформації рук і ніг, хоча і зберігали баланс із великими труднощами.
Вчені припускають, що подібні відмінності в результатах “сліпих” та “зрячих” тестів пов’язані з тим, що мозок цих хворих пристосувався до відсутності “шостого чуття” і навчився використовувати очі і вуха для отримання інформації про положення тіла у просторі і його баланс.
Відзначимо, що технологія Редагування генома CRISPR/Cas9 стала дуже популярною. Так, у травні повідомлялося, що вченим вперше вдалося успішно вирізати сегмент ДНК, що належав ВІЛ, із генома живих тварин.
