Зранена пам’ять довго не гоїться. Треба, мабуть, змінити один одного кільком поколінням, щоб якось узгодилася заміна (підміна) багатьох понять, назв… Приміром Великої Вітчизняної війни на Другу світову…
Однак, як би там не було, кожен травень завжди приноситиме на своїх вітрах пелюстки пам’яті тих років: страждань, смертей, великої перемоги. Спробуймо разом з письменником і журналістом Михайлом Каменюком зазирнути знов бодай в кілька сторінок, які ховають миттєвості війни… Невідомої війни.
————————————————————————
Ванга і «чаша Грааля»
Таємниці ставки Гітлера під Вінницею “Вервольф”, а заодно й повної правди про боротьбу розвідок воюючих країн на терені самої Вінниці довкола “Вервольфа” не розгадані ще й досі. Дарма, що видано десятки (мабуть, уже й більше сотні) книг, розглянуто не менше начебто правдоподібних версій.
“Бензину” в полум’я зацікавленості додало раптове непоясниме згортання в 1991 році досить затратної дослідницької експедиції “Гермес” з участю експертів України й Росії, з підключенням супутникового зв’язку, спробою запустити в підземелля розвідника-робота і розконсервувати за тим таємничий “Вервольф” за чималі гроші московського підприємства “Фром”. Все афішувалось, піарилось – і раптом пошуковців немов вітром здуло.
Тоді й з’явилися чутки про застереження відомої провидиці Ванги: зачепите підземелля “Вервольфа” – Вінниця буде стерта з лиця землі! Начебто уявним зором бачила провидиця на дні глибочезної підземної печери ТАМ якісь древні сувої, пульсуюче полум’я світильника. “Чаша Грааля!” – зойкнули всюдисущі газетярі. Ну що ж, назвемо це “версією Ванги”. І не станемо поспішати з її критичним розвінчуванням.
Під прицілом абвера
Те, що в “Операції Барбароса”, розробленій Гітлером на повалення безбожницької держави СРСР новітніми “лицарями Христа”, Вінниця фігурувала заздалегідь, як чимала ціль, свідчать важливі факти.
Остаточно деталі цієї операції затверджувалися в грудні 1940 року і тоді ж “в навчально-тренувальному таборі Нойхамер поблизу Легніци абвер-2 сформував із українських емігрантів і бойовиків ОУН спецбатальйон “Нахтігаль (“Соловей”), який 18 червня 1941 року висувається до радянсько-німецького кордону в районі Панталовіце” – цитую відомого знавця подій Другої світової письменника і журналіста Євгена Шафранського, котрий посилається на журнал-щоденник бойових дій та диверсійно-розвідувальних операцій абвера.
Через чотири дні, з початком вторгнення фашистів на територію СРСР, одна рота “Нахтігаля” разом із зведеною ротою абверівського диверсійного батальйону “Бранденбург-800” форсують річку Сан і, не затримуючись у Львові, в червоноармійській формі, випереджаючи фронт, спішно просуваються за маршрутом Сатанів – Юзвин – Золочів – Тернопіль. Ціль цього марш-кидка: Вінниця. 15-17 липня диверсанти готують і нападають на штаб однієї з радянських частин, що знаходиться в лісовому масиві під Вінницею, але відступають з чималими втратами, через які “Нахтігаль” було розформовано.
Як досліджує Є. Шафранський далі, саме в ці дні начальник німецького генштабу генерал-полковник Франц Гальдер пропонує спрямувати першу танкову армію на Умань, де довершити оточення великого скупчення червоноармійців, що дозволить сходу взяти Київ. Але Гітлер ошелешує його неймовірно безглуздим розпорядженням… повернути танки з Бердичева на Вінницю. Вінниця була здана червоними 19 липня.
Отже, саме вінницький напрямок чомусь не виходить з голови фюрера. Чому? З яких таких стратегічних міркувань? Ще й з прикордонного з Румунією півдня Вінниччини, де взагалі лінія сталінської оборони нікудишня й дірява, Дністер поблизу райцентру Ямполя форсують добірні німецько-фашистські частини.
Довідка архіваріуса. Чаша Грааля
“Чаша Грааля” – одна з міфічних святинь ордену тамплієрів – ордену лицарів Храму та їх наступних послідовників, зокрема, Тевтонського ордену, хрест якого було відтворено Залізним хрестом, вищою відзнакою гітлерівського вермахту, що ним за хоробрість двічі був нагороджений сам Адольф Гітлер. (Принагідно зауважимо, що такий самий Залізний хрест отримав командир загону “Вільна Україна” в складі фашистської армії Петро Дяченко, колишній значковий полку “Чорних запорожців” армії УНР під час її Зимового походу в 1920 р.).
Адольф Гітлер замолоду знаходився під магічним впливом тамплієрських традицій, всю Веймарську республіку було обплутано павутиною окультних організацій, що й стало езотеричною частиною ідеології Третього рейху.
Гітлер, завойовуючи усе нові території, повсюди маніакально шукав за допомогою спеціально споряджених експедицій святині тамплієрів, розсіяні по таємничих закутках Європи. Над винайденням таких місцин трудилися сотні експертів Третього рейху.
Орден тамплієрів було розгромлено інквізицією в 1307-1314 роках за ініціативи французького короля Філіпа ІV Красивого та сприяння Папи Римського Климента V. Тисячі незнищених тамплієрів розвіялися по світу, невідь-куди зник флот ордену та його велетенський безцінний архів.
“Руський град” на місці теперішньої Вінниці був заснований не пізніше 1355 року.
Михайло Каменюк, газета “Поштівка” №3 від 25 квітня 2016 року.
Продовження дослідження читайте у “Поштівці” за 9 травня 2016 р.
