Антимонопольний комітет України надав дозвіл “Укрпошті” на придбання “Альпарі Банку”, пише “Поштівка”.
Втім для придбання банку потрібне рішення Національного банку України (НБУ).
Ще до початку війни Укрпошта називала потребу в додаткових інвестиціях в разі купівлі банку на суму від 500 млн грн до 1,5 млрд грн. І така розбіжність у її власних оцінках спричиняє подив та підозру в маніпуляціях даними. Ці кошти нормальна поштова компанія мала би інвестувати в розвиток основної послуги – доставки відправлень та модернізацію своєї інфраструктури.
“Альпарі Банк” – найменший банк на українському ринку. На 01.05.2022 обсяг його активів становив 219,2 млн грн (у т.ч. ОВДП – 120,4 млн грн, кредитний портфель юросіб – 63,5 млн грн).
Читайте також: НБУ проти перетворення “Укрпошти” на банк
У грудні 2021 року глава НБУ Кирило Шевченко таким чином коментував намір “Укрпошти” придбати “Альпарі Банк”:
“Станом на сьогодні ми не отримували жодних документів ані від “Укрпошти”, ані від банку. Рішення про входження в капітал або купівлю має прийняти уряд.
У Кабміну є затверджена стратегія розвитку фінансового сектору України, яка передбачає зменшення частки державних банків до 25% до 2025 року.
Навіть у поточній редакції меморандуму з Міжнародним валютним фондом є окреме посилання на потенційну купівлю банку Укрпоштою (там ідеться, що будь-які угоди мають бути в рамках стратегії розвитку фінансового сектору України. – ред.).
Якщо пакет документів надійде, будемо зважати на позицію Антимонопольного комітету та уряду. Якщо для них таке рішення буде комфортним, ми цей пакет документів візьмемо до розгляду.
Згідно з процедурою, Національний банк України має ухвалити рішення протягом двох місяців із дня отримання повного пакета документів.
<…> Отримання висновку АМКУ — стандартна процедура. Якщо уряду буде комфортно з таким рішенням і він запевнить нас, що це рішення не впливатиме на частку державних банків у системі — ми підемо за звичайною процедурою Національного банку”.
Читайте також: Законопроект про надання Укрпоштою фінансових послуг суперечить Бюджетному кодексу: НАЗК
ПАТ «Альпарі-банк» було зареєстровано наприкінці жовтня 2012 року, коли в Україні активно розвивався банківський сектор, депозити енергійно збирались у населення та видавались у якості кредитів пов’язаним особам, нормативи «малювались», а «обнал» був найприбутковішою статтею діяльності. Альпарі банк створювався для подальшого перепродажу, тому він отримав максимально можливий для нової фінустанови перелік ліцензій.
Його заснували Ольга Максименко, Андрій Брюховецький та Андрій Перкаль із ТОВ ЮК «Швидка правова допомога». Голова наглядової ради банку – третій президент Віктор Ющенко. Керівник самого банку – Ігор Францкевич, екс-голова «Райффайзенбанку» та «Індекс-Банку».
У різні періоди банком керували декілька банківських команд, у тому числі і менеджери, наближені до діючого за попередньої влади керівництва Ощадбанку і екс-топів податкової.
Не обходилося і без скандалів – іноді банк потрапляв у поле зору правоохоронців через різні сумнівні операції, проводились також обшуки.
У грудні 2014 року банк придбав бізнесмен з Об’єднаних Арабських Еміратів Бахтарі Хедаятоллах (Bakhtari Hedayat-Allah Musa), якого з Україною тоді пов’язувала лише дружина – українка Анастасія Абрамова, на яку спочатку і був оформлений банк. Але вже у 2015 році НБУ змусив розкрити бенефіціарів, і фінустанову було переоформлено особисто на бізнесмена.
До останнього часу банк був «законсервованим» – тобто зароблених банком коштів вистачало лише на утримання невеликої кількості персоналу і утримання нормативів ліквідності та капіталу, в тих розмірах, що були потрібні для Нацбанку.
Статутний капітал банку – мінімальний із дозволених, 200 млн грн. Це найменший банк в Україні за активами (244,7 млн грн). В 2021 р. Альпарі Банк показав збитки -6,1 млн грн.«Альпарі» – один із найзбитковіших в Україні банків, він має має лише одне відділення.
За останні 12 років держава витратила на держбанки понад 370 млрд грн платників податків або близько 21 млрд дол. Ці “інвестиції” окупилися лише на 17%, та й то переважно зусиллями Приватбанку, свідчить дослідження “CASE Ukraine”.
Проблема низької ефективності роботи держбанків – це проблема всієї банківської системи, частка держави у якій становить 60%. Не дивно, що питання роздержавлення банків залишається одним з ключових на порядку денному переговорів з міжнародними кредиторами.
Зокрема, затвердження планів приватизації найбільших держбанків увійшло до останнього меморандуму, який Україна уклала з МВФ.
Отже, у разі купівлі «Укрпоштою» банку, держава витрачатиме на цю оборудку кошти платників податків, а цей банк ляже тягарем на плечі громадян.
