Спеціальний представник уряду США з питань України у 2017-2019 роках посол Курт Волкер вважає, що після Вашингтонського саміту НАТО Путін отримає такий самий сигнал про нерішучість Альянсу, як і раніше із самітів у Бухаресті та Вільнюсі.
Таку думку дипломат висловив під час виступу на Чорноморському безпековому форумі Black Sea Security Forum.
«Проблема Бухарестського саміту, як і дуже багатьох речей, які ми робили, в тому числі нещодавно, що ми не думаємо, який меседж ми надсилаємо Путіну. Меседж Бухарестського саміту Путіну полягав у тому, що Альянс не єдиний, що йому не вистачає рішучості щодо підтримки Грузії та України, і тому це «зелене світло» для Путіна робити те, що він хоче. Точно такий меседж надійшов із Вільнюського саміту НАТО – що нам не вистачає рішучості, коли йдеться про запрошення України до членства в НАТО, а тому вона має продовжувати боротися. Зараз ми збираємося на Вашингтонський саміт, і я боюсь, що ми маємо намір знову надіслати той самий меседж Путіну», – сказав Волкер.
Він зазначив, що лідер країни-агресора постійно проштовхує свою «зомбі-ідею», що розширення НАТО становить загрозу для Росії. Волкер також привернув увагу до того, що дехто продовжує говорити , що Росії буцімто пообіцяли, що НАТО не буде розширюватися, хоча колишній держсекретар США Джеймс Бейкер, який нібито дав цю обіцянку, неодноразово публічно заявляв, що це неправда.
За словами Волкера, ще один наратив полягає в тому, що саме розширення НАТО змусило Путіна напасти на інші держави, хоча факти свідчать про протилежне.
«Путін атакував країни, які не приєдналися до НАТО, зокрема Грузію та Україну, і окупував частину Молдови. І не нападав на країни, які є членами НАТО», – наголосив дипломат.
Він також розвінчав інший путінський наратив, що поява на кордоні з Росією країн-членів НАТО створює для неї якісь нові загрози. У цьому контексті дипломат нагадав, що Росія мала кордон з такою країною-членом НАТО як Норвегія з моменту заснування Альянсу.
«Це просто вигадки, які Путін використовує, щоб звинуватити західну громадськість і виправдати свої напади, які він здійснює зараз», – акцентував Волкер.
Бухарестський саміт НАТО
Нагадаємо, Бухарестський саміт НАТО відбувся у період з 2 до 4 квітня 2008 року та став найбільш масштабною зустріччю на найвищому рівні в історії НАТО. Тричі прем’єр-міністр Словенії Янез Янша так описав перебіг саміту НАТО у Бухаресті у 2008 року, у якому він брав участь разом з лідерами країн альянсу:
“Президент США Джордж Буш і я сиділи в кутку великого конференц-залу… Ми узгоджували порядок денний майбутньої зустрічі ЄС-США, організованої Словенією під час її першого головування в Раді ЄС у червні того року. В іншому кутку кімнати засідань сиділи канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Ніколя Саркозі та держсекретар США Кондоліза Райс”, – описує Янша саміт НАТО 2008 року, на якому Україна, як і Грузія, так і не отримала бажаного Плану дій щодо членства в НАТО.
За його словами, президент Буш прокоментував, що йому “не здається логічною позиція деяких європейських членів НАТО проти розширення, коли, зрештою, це приносить додаткову безпеку, зокрема, європейському крилу альянсу”. Буш, за словами Янші, сподівався, що “Кондоліза [Райс] зможе переконати Меркель і Саркозі”.
“Проти (вступу) України та Грузії виступила Російська Федерація, яка, звісно, як не член [НАТО] не мала права вето, але мала підтримку Німеччини та Франції”, – пише політик.
Далі він описує виступ президента Путіна, якого було запрошено до Бухареста:
“На двосторонніх зустрічах і на робочій вечері з усіма лідерами він влаштував шоу, яке можна підсумувати таким повідомленням: “РФ є рівноправним партнером США і ЄС. Вона співпрацює з НАТО у формі консультативних органів і, зокрема, у війні з тероризмом, і відкрила свій повітряний простір для літаків союзників, які беруть участь в операціях в Афганістані. Цей крок не зустрів схвалення серед російської громадськості, що робить його (президента Путіна) позицію як “друга Заходу” нестабільною”.
Путін, пише Янша, заявив, що початок процесу членства України та Грузії в НАТО “ще більше послабить його позиції і на зміну може прийти “хтось, хто є набагато меншим партнером Заходу”. Тому Путін просив лідерів у Бухаресті не розпочинати процес членства обох країн у НАТО.
Польща та країни Балтії попереджали, що не слід піддаватися плану Путіна, пише Янша, “США були з нами. Але Німеччина та Франція наполягали на тому, щоб не ухвалювати це рішення”.
