Так, 29 листопада прокурор САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ скерував справу Коболєва до суду за обвинуваченням у зловживанні службовим становищем.
А вже наступного дня, 30 листопада, Вищий антикорупційний суд продовжив строк дії обовʼязків, покладених на обвинуваченого у звʼязку із застосуванням застави. Коболєв досі повинен:
- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду;
- не залишати межі України без дозволу детективів, прокурорів та суду;
- повідомляти детективу, прокурору чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з особами, указаними в ухвалі суду;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби всі свої паспорти для виїзду за кордон.
У вересні ВАКС вирішив зменшити йому заставу до рівня фактично внесеної (до 107 млн грн), а також зняти з експосадовця електронний браслет.
Коболєву закидають ч. 5 ст. 191 КК України, яка передбачає від 7 до 12 років за ґратами.
У чому його підозрюють?
Ексглаві правління «Нафтогазу» 19 січня повідомили про підозру: слідство заявило, що Коболєв зловживав службовим становищем і забезпечив собі виплату премій майже на 10 млн доларів (в еквіваленті).
За даними слідства, ця сума суттєво перевищувала нормативно визначені розміри таких виплат, а за ті самі досягнення у 2017 році Коболєву виплатили премію у 12,49 млн грн.
Слідчі зазначають, що він приховав від членів Комітету з призначень та винагород і Наглядової ради компанії інформацію про те, що для керівників підприємств, заснованих на держвласності, встановлені граничні розміри преміювання — не більш як 36 посадових окладів на рік.
У САП заявили, що протягом 2018–2021 років службовці «Нафтогазу» не сприяли розслідуванню й ховали від слідства документи та матеріали компанії, необхідні для встановлення обставин вчинення злочину.