При цьому існують державні органи, які без проблем уникають будь-яких коригувань.
Наприкінці 2016-го Мінфін провів таке собі “коригування умов оплати праці”, але замість скорочення додаткових і стимулюючих виплат він зменшив базу для визначення мінімального розміру посадового окладу рядових держслужбовців з мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму для працездатних, тобто з 3200 грн до 1600, відповідно, вдвічі зменшилася частка посадового окладу в обсязі зарплат рядових службовців. У 2018-му “коригування” знов визначило, що базою для розрахунку має бути не мінімальна зарплата (тепер уже 4173 грн), а прожитковий мінімум для працездатних (1762 грн).
Про це у своїй статті для DT.UA пише Юлія Самаєва. При цьому, за її словами, існують державні органи, які без проблем уникають будь-яких коригувань.
“Так, посадовий оклад голови НКРЕКП (ч. 4 ст. 12 ЗУ №1540) — 50 мінімальних зарплат, члена комісії — 40 МЗП, керівника підрозділу центрального апарату або територіального органу — від 25 до 10 МЗП. Не прожиткового мінімуму, як у решти смертних, — зазначає оглядач. — Паралельно з цим уже 13 разів вносилися зміни до урядової постанови №15 (від 18 січня 2017 р.), яка затверджує Схему посадових окладів на посадах державної служби”.
Автор вказує, що підвищили посадові оклади держслужбовців ВРУ, адміністрації президента, апарату РНБО, СКМУ, Конституційного суду і Державної судової адміністрації, Мін’юсту, секретаріату Конституційного суду, Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів, Держенергонагляду.
“Ручне керування і домовленості ведуть реформу у зворотний бік, повертаючи все те, з чим мав би боротися новий Закон “Про державну службу””, — підкреслює оглядач.
