Посол Євросоюзу в Україні Хуг Мінгареллі в інтерв’ю DW пояснив, за яких умов можливе призупинення безвізового режиму між Україною та Євросоюзом, а також оцінив втілення реформ українською владою.
Чи може Україна втратити безвізовий режим – а ЄС застосувати так званий механізм призупинення, – якщо Київ зупинить реформи і перестане боротися з корупцією?
Механізм призупинення стосується передовсім питань безпеки. Однак ясно, що Україні доведеться виконувати усі вимоги, які були зазначені у плані з візової лібералізації. Це не буде простим завданням, оскільки у деяких сферах, як-то боротьба з корупцією чи верховенство права, багато людей в Україні роблять усе можливе, щоб скасувати досягнуте. І тому українським посадовцям треба бути гранично пильними. З нашого боку – за допомогою розвиненого громадянського суспільства ми постараємося забезпечити, щоб українські посадовці дотримувалися своїх зобов’язань.
Нещодавно президент Порошенко заявив, що громадяни з тимчасово окупованих територій зможуть скористатися безвізовим режимом лише після повернення українського суверенітету над Кримом і Донбасом. Чи відповідає це тому, як ЄС дивиться на домовленості?
Для ЄС ситуація абсолютно зрозуміла: усі громадяни України з біометричними паспортами можуть скористатися безвізовим режимом, включно з громадянами, які проживають у Криму та непідконтрольних уряду районах Луганської й Донецької областей.
Україна зробила багато, щоб реформувати країну та її систему урядування, але є серйозні збої. Склянка наполовину порожня чи наполовину повна?
Посадовці продовжують штовхати країну у правильному напрямку, а конкретно – до перетворення на відкрите і демократичне суспільство, яке базується на соціальній ринковій економіці. Але триває щоденна боротьба між тими, хто намагається реформувати країну, і тими, хто хоче, щоб Україна залишалася такою ж, якою вона була у період з 1992-го по 2014 роки. І внаслідок цієї боротьби ви можете у деяких сферах у певні моменти мати те, що ви називаєте збоями. Це те, що ми бачили, наприклад, з поширенням електронних податкових декларацій на антикорупційних активістів. Це була помилка. І ми нині маємо упевнитися, що уряд скасує цей дуже неправильний крок.
Давайте подивимося на угоду про асоціацію. Багато оглядачів називають її “історичним” документом. Чи могли б Ви підсумувати, чому вона настільки важлива?
Це одна з найпрогресивніших угод, які ЄС будь-коли укладав із сусідніми державами. На додачу до політичного діалогу, який закріплено в угоді, ви маєте глибоку і всеосяжну торговельну угоду, яка має дозволити Україні ухвалити усі наші закони, норми та стандарти. Це означає, що після кількох років Україна прогресивно рухатиметься до спільного ринку. А це буде дуже важливим для України, оскільки кінцевою метою країни має бути поліпшення умов життя її громадян.
Чи може угода підготувати політичний ґрунт для того, щоб Україна з часом стала членом ЄС?
Це питання не стоїть на нашому порядку денному, прямо кажучи. І я не думаю, що будь-кому було би варто піднімати це питання. Сьогодні наш виклик як Європейського Союзу полягає в тому, щоб допомогти процесу реформ, модернізувати країну, встановити верховенство права, отримати ефективний державний апарат через реформу адміністрації та процес децентралізації, модернізувати економіку за допомогою земельної реформи, реструктуризації державних компаній, приватизації, реструктуризації енергетичного сектору, очищення банківського сектору, і – прогресивно – рухатися, штовхати українську економіку до спільного ринку. Через гармонізацію законодавства, яку забезпечує угода про асоціацію. Якщо ми попрацюємо серйозно кілька років над цими викликами, Україна зробить багато задля того, щоб наблизитися до ЄС і покращити умови життя свого населення.
Але ж це може розчарувати багатьох людей в Україні…
Ми маємо зробити все можливе, щоб допомогти Україні організувати своє політичне життя згідно зі стандартами ЄС, досягти наших стандартів та норм у всіх секторах економічного і суспільного життя. Це займе кілька років дуже важкої та серйозної роботи, і ми мали би сфокусуватися на ній. Решту питань не варто навіть порушувати – оскільки це лише створить ілюзії з українського боку та труднощі з боку ЄС.
Критики угоди доводять, що вона відчужує Росію від України та Україну від Росії – з жахливими наслідками для політики та для економіки. Якою є відповідь посла ЄС на ці звинувачення?
Мета ЄС, що стосується східної частини нашого континенту, завжди полягала у розвитку якомога кращих відносин із Російською Федерацією та в тому, щоб Україна зберігала сильні політичні та економічні зв’язки з Росією – із очевидних історичних, географічних та економічних причин. Не матиме сенсу намагатися створити дистанцію між Україною і Росією. У той же час ми повинні поважати суверенітет України – і вибір українського народу зблизитися з ЄС. Але Україна може наближатися до ЄС та зберігати сильні зв’язки з Росією – за умови поваги до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. І це – червона лінія!
DW
