Станом на 2030 рік світова економіка зазнаватиме збитків у розмірі майже $2 трильйони на рік, пов’язаних із впливом зміни клімату на продуктивність праці. Наслідки глобального потепління передусім торкнуться країн із середнім і низьким рівнем доходу.
Такі висновки були озвучені на форумі з питань протидії зміні клімату, який пройшов 19 липня в Куала-Лумпурі (Малайзія). Організатори заходу – Університет ООН (UNU) та Програма розвитку ООН (UNDP) – представили шість наукових звітів про вплив зміни клімату на нашій планеті на здоров’я людства та глобальну економіку.
За словами автора одного з цих досліджень, керівника новозеландської організації Health and Environment International Trust Торда К’єлльстрьома, зміна клімату вже в найближчому майбутньому негативно вплине на економіку 43 країн, переважно в Азії. Зокрема, до 2030 року через “тепловий стрес” валовий внутрішній продукт Китаю скоротиться на 1%, Індонезії – на 6%, а сумарні втрати ВВП Китаю та Індії сягатимуть $450 млрд на рік.
Вкрай високі температури у Південно-Східній Азії вже привели до скорочення фактичного робочого часу на 15-20%. За прогнозами експертів, до 2050 року ця цифра може зрости вдвічі. “Тепловий стрес знижує інтенсивність роботи, відповідно, співробітники працюватимуть повільніше й потребуватимуть більш тривалого відпочинку”, – відзначив К’єлльстрьом.
На його думку, падіння продуктивності праці внаслідок спеки буде більш відчутним у країнах із низьким і середнім рівнем доходів, оскільки вони, на відміну від багатих країн, не володіють достатніми фінансовими ресурсами для адаптації до змін клімату.
Ще одним наслідком “теплового стресу” стане збільшення розриву між багатими й бідними, адже аномально високі температури передусім позначаться на людях, зайнятих низькооплачуваною фізичною працею в сільському господарстві й на виробництві.
Крім того, глобальне потепління призведе до зростання попиту на кондиціонери, й, відповідно, до значного підвищення навантаження на електромережі.
