Верховна Рада ухвалила нову редакцію закону про житлово-комунальні послуги

ЖКГ
9 Листопада 2017, 16:41

Верховна Рада України в четвер, 9 листопада, ухвалила в повторному другому читанні нову редакцію закону “Про житлово-комунальні послуги”. Рішення підтримали 262 народних депутатів. У першому читанні проект ухвалили ще у лютому 2016 року.

Закон передбачає наступне:

  • запровадження типового договору на управління будинком, у якому будуть виділені плата за комунальні послуги і управління,
    можливість вибору колективного чи прямого договору у багатоквартирних будинках,
  • виокремлення з квартплати послуги вивезення сміття,
  • запровадження перевірки якості послуг,
  • можливість зменшення розміру плати за комунальні послуги у разі, якщо їх не було надано або надано у поганій якості,
  • право не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів,
  • пеню у 0,01% за кожен день прострочення оплати комунальних послуг після дати, коли вичерпаний термін платні. Цю норму запровадять з 1 січня 2019 року. Якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом, крім деяких пунктів, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року.

У юридичному управлінні Верховної Ради звернули увагу, що закон передбачає багато посилань на інші законодавчі акти. Відтак, на думку експертів, у ньому не дотримується принцип правової визначеності, який дозволяє трактувати його однозначно.

Народний депутат від «Батьківщини» Олександра Кужель в коментарі парламентським журналістам хачвида, що ухвалений Верховною Радою закон про житлово-комунальні послуги є лобістським для великих монополістів і повністю нехтує інтересами та правами споживачів послуг.

«Нас із вами як споживачів у цьому законі немає. Наші права виписані захмарно. Наприклад, написано: споживач має вимагати якості, але як вимагати – не написано. Також написано, що  споживач має вимагати якості, згідно із законодавством. Згідно з яким законодавством я можу сьогодні озвучити скаргу про холодні батареї, про відключення газу в селі, про неякісну питну воду? До кого я можу звернутись зі своїми скаргами та актами ?» – запитала політик.

Як зауважила Кужель, маючи проблему з монополістом, споживач послуг повинен до нього ж і йти.

«Нам нав’язують уповноважених (управляючі компанії), яким без нашої згоди назначатимуть заробітну плату, яких протягом року ми не можемо звільнити без рішення суду та які зароблятимуть на нас з вами», – сказала вона.

Окрім того, за словами депутата від «Батьківщини», відповідно до нового закону з кишень українців витягнуть останні копійки для сплати абонентської плати за користування послугами.

«Тепер ми з вами зобов’язані або самі, або через управляючі компанії укладати договір з монополістом на кожну комунальну послугу. Ми тепер сплачуватимемо додатково абонентську плату, а також плату за обслуговування», – повідомила парламентарій.

До того ж законом не передбачено надання інформації та звітів користувачам за надання послуг, додала Олександра Кужель.

«60% людей наразі в Україні перебувають за межею бідності. Вони не зможуть оплачувати зі своїх кишень капітальний ремонт житлових будинків, як це пропонується новим законом для створення ОСББ», – переконана політик.

Насамкінець Кужель застерегла: у новому законі прописано, що споживачі послуг не є суб’єктами відношень при отриманні житлово-комунальних послуг.

«Залишилась формула: монополіст-управляюча компанія – споживач. Зараз половина Києва не підключена до тепла і що нам з вами робити? Нам кажуть, що немає тарифу на тепло, але всі прекрасно розуміють, що ми гріємось обігрівачами та платимо монополісту в кишеню», – зауважила народний депутат.

Фракція «Батьківщина» голосувала проти ухвалення закону про житлово-комунальні послуги (1581-д).

Верховна Рада ухвалила нову редакцію закону про житлово-комунальні послуги