Українське Різдво: усе про святкові традиції

5 Січня 2017, 08:52

Різдва чекають майже усі. Воно має безліч традицій, про які ми не завжди знаємо і яких не завжди дотримуємося.

На жаль, в містах традиції вмирають, а дарма! Спробуємо розібратися, чому Різдво – це особливе свято.

То що святкують на Різдво?

Різдво – це день народження Ісуса Христа. Євангеліє розповідає, що Марія (мати Ісуса) та Йосип, її чоловік, прийшли до Віфлеєму, бо там мав відбуватися перепис населення. Оскільки у місто прибуло багато людей, їхній сім’ї місця не знайшлося. Марії та Йосипові довелося ночувати у стайні поряд зі свійськими тваринами. Там і народився Ісус.

Ангел спустився на землю і повідомив пастухам про народження Сина Божого, і вони прийшли йому вклонитися. Згодом на небі запалала Віфлеємська зірка, сповістивши усім людям про народження Царя. Саме вона вказала шлях мудрецям, які теж прийшли поклонитися Ісусові. Вони принесли немовляті золото – символ царської влади, ладан – символ Божої волі та миро – символ долі пророка.

Якщо це день народження, тоді чому його святкують у два різні дні?

Переважна більшість світу святкує Різдво 25 грудня, а Україна, Грузія, Росія, Казахстан та ще деякі країни – 7 січня. Найчастіше це пояснюють так: католики – в один день, православні – в інший. Але справжня причина у календарях. 25 грудня Різдво – за Григоріанським календарем, а 7 січня – за Юліанським. Україна теж живе за Григоріанським. Відповідний закон прийняла Мала Рада Української Республіки у 1918 році (згадуємо історію). Проте Російська православна церква, а за нею й Українська не перейшли на Григоріанський календар, тому ми святкуємо Різдво у січні.

Тобто усі святкування в Україні починаються 7 січня?

Перед Різдвом ще є Святий вечір. 6 січня наші прадіди нічого не їли увесь день, чекали сходження зірки, яка повідомить про народження Христа. Звісно, зараз можна не дотримуватися такого жорсткого посту. Потім сідали до столу. У жодному разі не можна було спізнюватися, цей вечір проводили зі своєю родиною. Спершу запалювали свічку і читали молитву, а господар першим вітав гостей чи сім’ю за столом. На столі традиційно було 12 пісних страв.

Чому на столі має бути саме 12 страв?

Є різні тлумачення: символи місяців у році або ж кількість апостолів.

Чи є якісь обов’язкові страви?

Найголовнішою стравою є кутя. Універсального її рецепту немає, кутю готують по-різному не лише у кожному регіоні, але й у кожній родині. Основою для святкової страви є пшенична каша, мак, родзинки, горіхи. Дехто додає ще виноградний сік, церковне вино «Кагор», чорний шоколад. На Буковині, наприклад, складовою є ще й халва. На Луганщині кутю готують з рису, додаючи яблука та груші. Канони відсутні, можеш сміливо фантазувати.

З кутею зрозуміло. А які мають бути інші 11 страв?

Щодо інших 11 страв, то чіткого переліку теж нема. Головна вимога – страви мають бути пісні, тобто приготовані без м’ясних і молочних продуктів. Традиційними на столі є узвар із сушених фруктів та пампушки. Також готують вареники, голубці, смажену чи заливну рибу, вінегрет, тушковану капусту з грибами, варену картоплю, квасолю, смажені або мариновані гриби, борщ з вушками, грибну юшку. 12 страв на столі на Святвечір бажані. Але якщо у тебе немає їх усіх, то банка з маринованими грибами, квашена капуста чи маринований оселедець теж підійдуть, і їх можна вважати стравами. Найважливіше – відчути настрій свята. А щодо солодощів, то можна фантазувати і створювати щось креативне.

Окрім їжі щось ще необхідне до столу?

На Святвечір треба ставити дідух. Це сніп із колосків жита чи пшениці. Раніше його робили з того, що зібрали наприкінці жнив. Він – перший символ зимових свят (насамперед релігійних – Різдва, Водохреща). Дідух символізує врожай та багатство, а ще є нагадуванням про язичницькі вірування предків – він є символом бога Коляди. Його ставили на покуті (куток в українській хаті, розміщений по діагоналі від печі). Зараз дідух можна ставити на стіл.

Ця традиція популярна, і щороку на ялинкових базарах поряд із зеленими деревцями продають і дідухів. Наші пращури навесні спалювали цей сніп. Зараз його можна залишати вдома як оберіг.

Можливо, є ще якісь цікаві традиції?

Їх дуже багато! Назвемо найпоширеніші. Наприклад, під скатертину по кутках столу треба покласти зубчики часнику – це оберіг. У багатьох сім’ях там також ховають гроші, а вранці кожен повинен взяти по купюрі й носити із собою увесь рік – тоді щаститиме із заробітком. У цей день також згадують померлих родичів, на столі для них запалюють свічку, кладуть трохи їжі (куті, хліба тощо).

Коли можна починати колядувати?

Колядувати можна від 6 січня і до Водохреща, тобто 19 січня. Раніше колядували усі: і маленькі, і дорослі. За звичаєм для колядок потрібно мінімум троє людей. Серед них має бути звіздар – той, хто носить зірку (символ тієї, яка сповістила про народження Ісуса), дзвонар – той, хто дзвонить у дзвіночок (може бути і маленьким) та міхоноша – той, хто носить міх, у кому є все те, що накидали господарі колядникам. Важливо, що останні не повинні брати до рук винагороди чи солодощів, їх хазяї мають складати у мішок.

У селах колядують від хати до хати, у містах таке зробити проблематичніше (бо ж є домофони, коди і т.д.). Але можна спробувати обійти хоча б власних сусідів. Спершу обов’язково запитати, чи можна поколядувати. Якщо відмовили, то треба мовчки піти. Але все ж краще колядників пускати, бо вони несуть добру звістку. Обдаровувати їх можна грошима або, як це було раніше, – солодощами. Колядують зараз переважно молодші. Якщо ж людей зібралося багато, то можна влаштувати вертепне дійство, як це робила молодь в давнину.

А що відмінного між колядою і вертепом?

Вертеп – це пересувний театр ляльок , в драматичних виставах якого показували євангельську розповідь про народження Христа. Традиційними персонажами вертепу є Три Царі, Ірод, Чорт, Смерть, Ангел, Пастухи, Жид та Жидівка (вони найчастіше збирають гроші), Господар і Господиня. Зараз дуже часто створюють осучаснені вертепи, дійовими особами яких є політичні діячі, волонтери. Учасниками можуть бути також Біда, Циганка.

Як організувати вертеп?

  1. Збери друзів та знайомих, які хочуть взяти участь у вертепі.
  2. Знайдіть сценарій чи напишіть його самі.
  3. Розподіліть між собою ролі та слова, вивчіть їх.
  4. Проведіть кілька репетицій.
  5. Знайдіть костюми: візьміть напрокат чи зробіть самостійно.
  6. Подаруйте свою творчість людям. На роль сцени підійдуть людні вулички, бульвари та площі.
  7. Зібрані гроші можна віддати на благодійність.

Веселих свят!

Джерело:

Студвей

Українське Різдво: усе про святкові традиції