Правнук розстріляного за часів Сталіна селянина вимагає від ФСБ назвати імена катів

Правнук розстріляного за часів Сталіна селянина вимагає від ФСБ назвати імена катів Поштівка image 1Степан Іванович Карагодін
19 Червня 2016, 09:32

Правнук селянина, розстріляного 1938 року в Томську, вимагає від ФСБ видати його тіло і назвати імена катів. В інтерв’ю “Свободі” Денис Карагодін стверджує, що за архівними документами встановив майже весь ланцюжок, починаючи з безпосередніх виконавців, але стикається з протидією ФСБ.

За даними Карагодіна, його прадіда Степана Карагодіна, заможного селянина, неодноразово заарештовували. А в січні 1938 року його розстріляли серед вісьмох людей, звинувачених в організації шпигунської-диверсійної групи “харбінців та висланих з ДВК”. Карагодіна назвали її організатором і японським резидентом. Вирок був виконаний 21 січня 1938 року.

“Керівник, засновник контрреволюційної повстанської організації, шпигунсько-диверсійної групи, дано завдання здійснювати теракти, зірвати вибори, весь набір. Таких справ в Томську було дуже багато. Існувала ціла індустрія фальсифікацій. Людей брали за анкетними даними, за паспортами. Спускається директива набрати стільки-то людей, потім створюються легенди, хто і коли був завербований. У Томську як мінімум дві тисячі осіб розстріляно за тих чи інших операцій: харбинская операція, польська операція і так далі. Заарештовані за однією справою могли навіть не знати один одного… Усі вісім людей, які проходять у справі (Степана Карагодіна) навіть не були один з одним знайомі”, – заявляє Денис Карагодін.

Денис Карагодин

Від ФСБ Карагодін вимагає відповіді на питання, чи були притягнуті до відповідальності особи, винні в цьому масовому вбивстві. Також він просив видати тіло прадіда.

“З цього почалася тяганина, тобто я пишу формальний запит, отримую формальну відповідь. Я впевнений на сто відсотків, що вони точно знають, де відбувалися страти. Все місто це знає … Це Каштачна гора. Такий великий рів, там ще з царських часів перебувала пересильна в’язниця, потім вона використовувалася під час більшовицького терору. Там і проходили страти. Існувало три методи. Розстріл був не дуже ефективний, як не дивно. Набагато ефективніше було або удушення, або проламування ломом голови”, – розповів Денис.

Карагодін впевнений, що інформація про безпосередніх виконавців у ФСБ є, як і способи простежити їхню долю:

“Знаю, що є акт про розстріл, в якому вказані прізвища виконавців цього акту, тих, хто працював в оперсекторі міського НКВД 21 січня 1938 року, тому що з нього були зроблені виписки, які знаходяться в справі, але мені їх не надали, пославшись на те, що вони в незадовільному стані, хоча в копіях, які мені прислали, вони були”.

За непрямими свідченнями і результатами власних досліджень Карагодін називає трьох людей, які імовірно брали участь у розстрілі: це Георгій Горбенко – слідчий у справі про японських шпигунів, начальник томського міськвідділу Іван Овчинников, сержант держбезпеки Анатолій Звєрєв. “Біографії всіх цих людей були встановлені не через архіви ФСБ, держбезпека робить все, щоб це неможливо було встановити”, – вказує він.

Організатором масового вбивства Карагодін називає Йосипа Сталіна (Джугашвілі) і всіх, “хто підписали рішення політбюро ЦК ВКП (б) номер П5194 2 травня 1937 року “про антирадянські елементи”.

Якщо вийде зібрати всі документи, Карагодін сподівається подати формальну заяву до Слідчого комітету або іншу інстанцію і запустити судовий процес: “Не абстрактний процес – суд над більшовизмом і терором, – а процес саме у цій справі. Здавалося б, закінчився термін давності, але ж є і прецеденти – наприклад, з Магнітським: було порушено справу, коли він уже був мертвий. Є тонкощі, які при грамотній подачі дозволяють як мінімум зареєструвати заяву”.

Правнук розстріляного за часів Сталіна селянина вимагає від ФСБ назвати імена катів