Китайський юань з 1 жовтня – резервна валюта МВФ

Китайський юань з 1 жовтня - резервна валюта МВФ Поштівка
30 Вересня 2016, 11:28

В світі будуть офіційно діяти вже не чотири, як останні півтора десятиліття, а п’ять резервних валют: до американської, європейської, британської та японської приєднається китайська. Дане рішення ухвалила рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ), передає УНІАН.

30 листопада 2015 року МВФ задовольнив заявку Пекіна і постановив через десять місяців включити грошову одиницю КНР, юань, в свою валютну корзину. Вона була створена в 1969 році для визначення курсу умовної безготівкової  платіжної одиниці – спеціальних прав запозичення (СДР).

Спочатку в цьому кошику знаходилися 16 валют, але в 1981 році їх кількість скоротили до п’яти основних: долара США, німецької марки, французького франка, британського фунта і японської ієни.

У 2000 році, після введення в безготівковий обіг європейської грошової одиниці, марка і франк поступилися місцем євро. І ось тепер вперше в історії МВФ в ексклюзивний клуб взяли принципово нового члена.

При цьому юань відразу ж зайняв третє за значенням місце, отримавши частку майже 11%. Долар залишився на рівні приблизно 40%, а ось частка євро знизилася з 37% до 31%. Колишній віце-президент Інституту світової економіки в Кілі, професор Рольф Лангхаммер вважає такий розклад цілком виправданим: “Значення євро у міжнародних розрахунках скорочується, оскільки він вже не так домінує в міжнародній торгівлі”.

Директор Гамбурзького інституту світової економіки, професор Хеннінг Фепель навіть вважає, що зниження частки в кошику МВФ піде на користь європейській валюті. Євро, будучи другою за значенням резервною валютою, знаходиться в дуже критичному стані. Тепер залучили третю вагому валюту, і це зніме з євро певний вантаж”. Іншими словами, глобальний попит на євро дещо скоротиться, що буде сприяти зниженню його обмінного курсу і дасть додаткові імпульси європейському експорту.

Адже тепер зросте глобальний попит на юань. Так, він, скоріш за все, займе більш помітне місце у валютних резервах багатьох центральних банків по всьому світу, хоча вони не зобов’язані повторювати структуру кошика МВФ. Втім, професор Рольф Лангхаммер закликає не забувати яскраво виражену специфіку грошової одиниці КНР: “У чотирьох інших валют – долара, євро, фунта та ієни – плаваючі обмінні курси. Вони не піддаються державним інтервенціям”.

Китайська ж влада утримує свою грошову одиницю в досить жорсткому валютному коридорі, до того ж вона обмежує рух капіталу. Тому юань не можна вважати в справжньому сенсі вільно конвертованою валютою.

Тим не менш професор Хеннінг Фепель вважає рішення МВФ виправданим: “З одного боку, це відображає те, що зросло і продовжує зростати значення Китаю для реальної економіки. З іншого боку, така форма заохочення покликана надихнути Китай на подальші кроки у бік вільної конвертації своєї валюти”.

В даний час влада КНР штучно занижує обмінний курс юаня, щоб стимулювати експорт, проте в довгостроковому плані Китай зацікавлений у плаваючому валютному курсі, переконаний Хеннінг Фепель: “Китай зараз як раз змінює свою модель розвитку, він відходить від росту, що спирається на експорт, у бік зростання, забезпечуваного внутрішнім ринком. Зростаючий курс юаня допоможе просувати таку економічну модель”. Щоправда, перехід до суто ринкового формування курсу може зайняти в Китаї від 10 до 15 років, вважає директор HWWI.

Китайський юань з 1 жовтня – резервна валюта МВФ