Жіноча хвороба. Як проявляється мігрень та як із нею боротися?

Ці головні болі можуть звести з розуму…

Дедалі більше людей скаржаться на головний біль, насамперед мешканці великих міст. Особливо від пронизливого «розколювання голови» страждають жінки (утричі більше порівняно з чоловіками). Можливо, тому мігрень часто називають хворобою панянок. Окрім того, що вона «любить» тендітну частину людства, її можна отримати у спадок саме по жіночій лінії: від мами чи бабусі. Жертвами мігрені дедалі частіше стають молоді та активні, бо саме ця вікова категорія людей чи не щодня переживає стреси та має ненормований ритм життя.

Мігрень – це недуга, при якій людина страждає від дуже сильних нападів головного болю, різної інтенсивності та тривалості, що охоплює переважно одну половину голови. У деяких випадках при мігрені хворий також страждає від нудоти і блювання, а також гострої чутливості до звуків і світла.

Що ж робити, коли напади мігрені не дають Вам спокійно жити та працювати? І чи справді це мігрень, нам допоможе з’ясувати лікар-невролог.

Мігрень – це нейроваскулярний синдром, який супроводжується нападами сильного головного болю тривалістю від 4 до 72 годин. При цьому багато пацієнтів також страждають від нудоти, блювання, звуко- та світлонепереносимості.

Крім цього, при мігрені часто розвиваються й інші симптоми, такі як:

• підвищена чутливість до запахів;
• діарея;
• запаморочення;
• слабкість та сонливість;
• дратівливість;
• миготіння «мушок» перед очима, двоїння предметів;
• зниження гостроти зору, переважно в одному оці;
• дзвін у вухах тощо.

Симптоми мігрені можуть значно відрізнятися, так само як частота та тривалість нападів. Найбільш характерним симптомом є інтенсивний пульсуючий головний біль з правого або лівого боку, який посилюється при будь-яких фізичних навантаженнях і не проходить після прийому анальгетичних препаратів. У поодиноких випадках біль охоплює всі частини голови.

Читайте також:  З яким головним болем терміново треба бігти до лікаря чи викликати швидку ^[1]

Розрізняють два типи мігрені: без аури (проста мігрень – проявляється лише сильним головним болем) та з аурою (більшість з усіх випадків), при якій перед нападом головного болю виникають локальні неврологічні симптоми.

Приступи мігрені можуть тривати від кількох годин до 2-3 діб. Якщо симптоми яскраво виражені, пацієнт у цей час втрачає працездатність. Більшість хворих дотримуються постільного режиму і почуваються трохи краще тільки у тихому та затемненому приміщенні. Будь-які гучні звуки, яскраве світло, ходьба, спілкування та інша активність можуть провокувати посилення головного болю.

Але не поспішайте будь-який головний біль розцінювати як мігрень і самостійно ставити діагноз, проте спробуйте виявити можливі фактори, які провокують виникнення захворювання.

До них належать:

• куріння;
• вживання оральних контрацептивів з великими дозами естрогенів,
• наявність овуляції та вагітності в жінок;
• споживання алкоголю, окремих продуктів (найчастіше шоколад, кава, сири, куряча печінка, ковбаса, цитрусові);
• різкі зміни погоди, сильне фізичне напруження, тривале безсоння;
• психологічні травми, стреси, схильність до депресій;
• спадковість.

У розвитку мігрені значну роль відіграє генетична схильність. Більш ніж 70% пацієнтів мають сімейний анамнез. Крім того, провокувати захворювання можуть фізіологічні процеси, психічні розлади та зовнішні подразники.

У людей, схильних до мігрені, напади можуть розвиватися внаслідок:

• перевтоми;
• безсоння та інших порушень сну;
• сильного стресу;
• переохолодження чи перегріву;
• голоду;
• вживання продуктів, насичених тіаміном (сир, горіхи, копчене, жирне м’ясо, шоколад, вино тощо);
• тривалого перебування у галасливих та/або яскраво освітлених приміщеннях;
• різких запахів;
• змін гормонального фону (наприклад, у жінок протягом менструального циклу);
• перельотів;
• різких змін температури;
• перепадів атмосферного тиску тощо.

Кожен пацієнт може мати свої тригери, тому фахівці радять записувати, що провокує напади сильного головного болю. З огляду на це слід змінити спосіб життя, щоб тригерів було якнайменше. Профілактика займає ключову роль у лікуванні мігрені.

Коли саме лікар може підозрювати мігрень?

Запідозрити мігрень у пацієнта дозволяє наявність хоча б одного із супутніх симптомів при головному болю: блювоти, нудоти, світло- і шумобоязні, тривалості нападу від 4 до 72 годин.

Яке можливе медикаментозне лікування мігрені?

Зняти напад мігрені досить складно. Для цього необхідний комплексний підхід: прийом правильно підібраних препаратів, фізіотерапевтичні процедури, відпочинок та усунення контакту з подразниками. Ефективну терапію може підібрати лише лікар після проведення діагностики, оцінки симптомів та історії хвороби.

Сьогодні немає єдиного універсального препарату для лікування мігрені, тому підбір для кожного пацієнта є індивідуальним.

Профілактична терапія спрямована на зменшення частоти нападів і запобігання розвитку хронічної мігрені.

Медикаментозне лікування проводиться після того, як немедикаментозні заходи й виключення провокуючих факторів (наприклад, уживання червоного вина, тривалі перерви у прийманні їжі, пізні пробудження та ін.) не дають ефекту.

Сучасні підходи терапії мігрені:

• Зняття (купування) нападу.
• Профілактичне лікування в період між нападами (за сучасними рекомендаціями за наявності двох і більше мігренозних атак на місяць).

Що робити при нападі мігрені?

• Якщо хворий нездужає, йому необхідно забезпечити стан повного спокою і ліквідувати надто різкі звуки та яскраве світло.
• Можна зробити холодний компрес чи прийняти гарячий душ, адже комусь допомагає холод, а комусь – тепло.
• Необхідно дихати животом, спокійно та розмірено.
• Зробіть масаж плечей, передпліч, шиї, спини, голови й обличчя. Це допоможе зняти напругу.

Який головний біль небезпечний для здоров’я?

Нехтуючи головним болем і не звертаючись до фахівця, можна «прогавити» серйозне захворювання.

Варто звернути увагу на нетипові для мігрені симптоми:

• прогресуючий характер головного болю;
• виникнення головного болю при фізичному навантаженні, кашлі, чханні, в нахиленому положенні, в нічний час або вранці.
• поєднання головного болю із порушенням ходьби, координації рухів;
• якщо аура виникає чи продовжується після припинення головного болю;
• початок головного болю у старшому віці (після 50 р.);
• виникнення головного болю на фоні підвищеного артеріального тиску;
• виникнення головного болю після травми голови;
• поєднання головного болю з лихоманкою; болями очних яблук, нудотою, блювотою, зникнення гостроти зору.