З серпня 2016-го по серпень цього року лідером зростання стала гаряча вода та опалення, вартість яких підвищилася на 74,4%.
На другому місці — електроенергія, котра за цей час додала в ціні 63,7%, адже з березня набули чинності нові тарифи на світло для побутових споживачів. Вартість одного кіловата в поточному році становить 90 копійок при використанні до 100 кВт.год. на місяць, про це йдеться в публікації газети Поштівка.
На третьому місці у рейтингу здорожчання — утримання будинків й прибудинкових територій, які “стрибнули” на 42,8%. Як результат — у липні споживачі оплатили комунальні квитанції на 4,2 млрд гривень, що на 124,1% більше, аніж у відповідний місяць минулого року.
Причини прості. Ціна на газ для теплокомуненерго зросла в травні 2016-го майже вдвічі — до 6,8 гривень за кубометр. Це потягнуло підвищення цін на енергоємні послуги — гарячу воду, опалення, електрику, яка “сидить” в холодній воді, водовідведенні. Все це пов’язано з фатальним непродуманим підвищенням ціни на газ, непідйомним для населення.
Чому споживачі стали платити більше за утримання будинків та прибудинових територій? Найперше — через зростання мінімальної зарплати до 3200 гривень. У Києві до останнього часу двірники отримували 2300 гривень. По-друге, користування ліфтом, вивезення сміття подорожчали, бо зросла ціна електрики та пального. Тобто економічне підгрунтя тут є. У столиці — 12,5 тисячі будинків. У липні підвищили ціну за ці послуги для мешканців 8 тисяч багатоповерхівок, які тепер змушені платити в середньому 5,8 гривні за квадратний метр. Виявляється, інші будинки (ОСББ, кооперативні, елітні) вже давно підняли вартість. Тобто липневе підвищення було лише для тих багатоповерхівок, які обслуговуються ЖЕКами.
Нові тарифи на комунальні послуги — непосильні для більшості громадян. Адже розмір заборгованості за оплату газопостачання сьогодні становить 10,9 млрд гривень, за тепло і гарячу воду — 8 млрд гривень, 3,5 млрд — за електроенергію. А загалом борги за житлово-комунальні послуги перевищили 29 мільярдів гривень! Ще на початку минулого року загальна сума заборгованості за “комуналку” була 8 мільярдів. Тільки за шість місяців цього року борги за блакитне паливо зросли вдвічі — з 6 до 11 млрд.
Сьогодні ціна на український газ створена штучно, адже вартість ресурсу прив’язали до німецького хабу. Натомість субсидії, які пообіцяла надати держава, не вирішують проблему. Бо вже зараз заборгованість державного бюджету комунальним підприємствам, які недоотримують кошти через пільги і субсидії, — 30 мільярдів. Відтак, у підсумку — приблизно 60 мільярдів гривень заборгованості, які не отримали комунальні підприємства.
Якщо не буде змінена тарифна політика, то заборгованість збільшуватиметься. Загальмувати цю тенденцію можна або зниженням вартості газу, або зростанням доходів населення. Оскільки наші доходи підвищуються набагато повільніше, аніж вартість ЖКП-послуг, то заборгованість лише зростатиме.
Замість того, щоб знижувати вартість блакитного палива, наші урядовці придумують різні “формули”, через які він може ще більше подорожчати. Так, днями Міненерговугілля запропонувало внести зміни до постанови №187. Якщо їх схвалять, то ціна газу для населення підвищиться одразу на 17,6%. Здавалося б, куди вже вище…
Олександр СЕРГІЄНКО
СВЖУ [1]