Президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп проведуть зустріч у Вашингтоні завтра, 28 липня 2026 року.
Останнім часом багато хто повірив у щирість Трампа щодо пом’якшення його позиції стосовно України. Однак це радше схоже на коригування передвиборчої риторики напередодні проміжних виборів до Конгресу, адже більшість американців підтримує надання допомоги Україні.
Щойно минуло півтора року як Трамп є президентом, і за цей час він наробив багато зла для України, яке нещирими словами не виправиш.
Отже, накопичився довгий перелік претензій українців до Дональда Трампа. Якщо відкинути емоції та розкласти їх по поличках, стає видно цілісну картину: його заяви, рішення та політичні кроки систематично були вигідними Кремлю — від легітимізації Путіна й тиску на Україну до руйнування єдності Заходу та підриву міжнародного права.
Читайте також: The Guardian пророкує падіння трьох диктаторів: як кінець епохи Путіна, Трампа та Нетаньягу поверне світові надію [1]
Претензії українців до Дональда Трампа — це не набір випадкових заяв чи окремих скандалів. Йдеться про послідовну політичну лінію, яка послаблювала Україну, руйнувала єдність Заходу, розмивала відповідальність Росії за агресію та створювала для Кремля сприятливі політичні й інформаційні умови. Нижче — вісім основних напрямків, за якими ця політика проявлялася.
* * *
1. Легітимізація Росії та Путіна
- Фактично визнав Путіна рівноправним і легітимним партнером для переговорів без вимоги відповідальності за агресію.
- Постійно говорить про необхідність “домовлятися з Путіним”, а не про примус Росії до припинення агресії.
- Уникає формули: «Росія — агресор, Україна — жертва».
Неодноразово ставив Україну та Росію на один моральний рівень, говорячи про “обидві сторони”.
Наслідок: Кремль отримує сигнал, що його злочини не є перешкодою для міжнародної легітимності.
2. Руйнування міжнародного права
- Не наполягає на покаранні агресора.
- Ігнорує принцип непорушності міжнародно визнаних кордонів.
- Просуває ідею передачі українських територій в обмін на “мир”.
Фактично це означає що агресія може бути винагороджена територіальними здобутками.
Це підриває всю систему міжнародної безпеки, сформовану після Другої світової війни.
Читайте також: Заклики до імпічменту Дональда Трампа стрімко зростають навіть серед його республіканських прихильників [2]
3. Послаблення України
- Припиняв або затримував американську військову допомогу.
- Використовував підтримку України як інструмент політичного торгу.
- Тиснув на Зеленського.
- Публічно принижував українське керівництво.
- Звинувачував Україну у війні або натякав на її відповідальність.
Натомість практично ніколи не застосовував подібної риторики щодо Кремля.
4. Розмивання моральної оцінки війни
Трамп систематично:
- не називає російські удари тероризмом;
- майже не говорить про:
- масові вбивства;
- депортацію українських дітей;
- катування цивільних;
- знищення українських міст;
- спробу ліквідувати українську державність.
Така риторика стирає різницю між злочинцем і його жертвою.
5. Інформаційна допомога Кремлю
Неодноразово повторював або поширював тези, які збігаються з кремлівською пропагандою:
- “це не наша війна”;
- “Україна повинна поступитися територіями”;
- перебільшував масштаби американської допомоги Україні;
- створював негативний образ України та Зеленського.
Ці заяви активно використовуються російською пропагандою.
6. Руйнування єдності Заходу
Його політика створює:
- атмосферу невизначеності;
- сумніви щодо надійності США;
- розкол серед союзників;
- зниження готовності підтримувати Україну.
Саме ця невизначеність стала одним із головних стратегічних подарунків Кремлю.
7. Підтримка політичних союзників Кремля
Трамп демонстрував прихильність або політичну підтримку політикам, які регулярно виступають проти українських інтересів, зокрема:
- Віктору Орбану;
- Каролю Навроцькому (у контексті його антиукраїнської риторики);
- іншим політичним силам, що виступають за скорочення підтримки України.
Це зміцнює антиукраїнський табір усередині Заходу.
8. Створення атмосфери безкарності
Найважливіше навіть не окремі заяви.
Політика Трампа створила для Кремля стратегічно вигідне середовище:
- Захід почав сумніватися у власній єдності.
- Союзники перестали бути впевненими в американських гарантіях.
- Росія отримала підстави розраховувати на втому Заходу.
- Путін побачив шанс дочекатися вигіднішої політичної ситуації замість припинення війни.
Загальний висновок
З української точки зору головна претензія до Трампа полягає не лише в окремих висловлюваннях чи рішеннях. Його риторика та політичні кроки послідовно:
- послаблювали міжнародну підтримку України;
- розмивали межу між агресором і жертвою;
- підривали авторитет міжнародного права;
- створювали вигідні для Кремля політичні та інформаційні умови;
- давали Росії підстави розраховувати, що агресія не матиме належної політичної ціни.
Водночас варто розрізняти оцінку політичних наслідків і твердження про наміри. Втім можна обґрунтовано стверджувати, що певні дії чи заяви Трампа були вигідними Кремлю або сприяли його цілям.
Читайте також: Феномен Трампа: чому половина Америки повірила брехуну [3]
Микола Чорний [4]