Легкі, бравурні мелодії можуть сприяти аморальній поведінці, вважають дослідники.
Славетний хіт Джеймса Брауна I Got You (I Feel Good) здається стовідсотковим рецептом гарного настрою. Від запального вигуку “Whooah” на самому початку до фанкових рифів, які підкреслюють кожен рядок тексту, пісня наповнює вас відчуттям щастя.
Серце починає битися швидше, голова сама погойдується, а пальці вистукують ритм. Мелодія, створена хрещеним батьком соула, не викликає жодних інших почуттів, окрім безтурботної веселості.
А втім, у легковажній ліриці пісні та енергійному музичному супроводі є дещо зловісне. Прослуховування цієї пісні може підбурити вас до поганих вчинків.
“Музика здатна впливати на поведінку людей найрізноманітнішим чином”, – пояснює Наомі Зів, психолог із Коледжу управління академічними дослідженнями в Рішон-Ле-Ціон (Ізраїль).
“І нерідко цей вплив досить негативний, – додає дослідниця. – Музика може робити людей більш поступливими, агресивними і навіть викликати в них расистські почуття”.
Останні дослідження спростовують розповсюджену думку про те, що агресивний реп чи метал, як-от музика Емінема або Меріліна Менсона, можуть підбурювати до жорстокої поведінки.
Після масового вбивства в американській школі “Колумбайн” у 1999 році багато хто вважав, що на учнів, які скоїли це, вплинула музика Менсона, хоча пізніше цей факт не підтвердився.
Насправді, психологи з Університету Квінсленда в Австралії вважають, що така музика, навпаки, допомагає вгамувати агресивні пориви. Дослідники Женів’єва Дінгл та її колеги змушували людей відчути злість, розпитуючи їх про конфлікт з колегою чи знайомим, а потім вмикали їм музику в жанрі “хардкор-метал”.
Після прослуховування учасники експерименту повідомляли, що відчували більше позитивних емоцій, ніж ті, хто сидів у тиші.
“Екстремальна музика є, вочевидь, здоровим способом “перетравити” злість”, – зазначає пані Дінгл.
А от “легка” музика, як виявило дослідження Наомі Зів, може приховувати в собі небезпеку.
У 2011 році вчена з’ясувала, що музика здатна змінювати моральні судження людей.
Під час експерименту група добровольців прослухала несправжнє радіо-оголошення про веб-сайт, на якому начебто можна підроблювати документи, щоб отримати вищу пенсію.
Одна група учасників слухала оголошення, в якому фоном грала перша частина “Маленької нічної серенади” Моцарта, тоді як інша група почула оголошення без музики.
Подібний експеримент проводився й з піснею I Feel Good Джеймса Брауна. В обох випадках ті, хто прослуховував рекламу на фоні бадьорої музики, були більш схильні до неетичних дій, які пропонувалися в оголошенні.
В ході інших досліджень, результати яких опублікували в Журналі психології музики, учасників просили повідомити погану новину незнайомій людині.
Перед цим випробувані виконували тест з граматики під пісню Джеймса Брауна або Suavemente іспанського співака Елвіса Креспо.
Більшість з тих, хто не слухав музику, відмовлялися виконати прохання. Дослідниця, однак, з’ясувала, що 65% тих, хто слухав Джеймса Брауна, і 82% – музику іспанського музиканта, погодились засмутити іншу людину.
Що ж відбувається, коли люди слухають незмінно життєрадісну мелодію I Feel Good? Пані Зів вважає, що відповідь полягає в тому, що відбувається з нашою особистістю, коли ми відчуваємо радість.
В одному з опублікованих раніше досліджень зазначалося, що в гарному настрої ми частіше погоджуємось і обмірковуємо речі менш суворо. Тоді як у депресивному стані люди більш схильні до аналізу і менше піддаються на вмовляння.
Різдвяні мелодії є чудовим прикладом радісної музики, яка робить людей більш поступливими. Групи фахівців обмірковують, яку музику краще програвати в торгових центрах і рекламі, щоб сприяти “правильному” настрою покупців.
Деякі особливості мелодії навіть можуть впливати на роботу нашого мозку. Ритмічні звуки, наприклад, сприяють узгодженості дій і мислення групи людей. Нейробіолог із Сінгапурського університету Аннетт Ширмер виявила, що барабанний дріб синхронізує хвилі мозкової активності з ритмом музичного інструменту.
Результати її дослідження пояснюють, чому барабани відіграють таку важливу роль в обрядових церемоніях племен та маршах військових.
“Ритм захоплює всіх учасників групи, і отже, їхнє мислення і дії тимчасово узгоджуються”, – припускає вчена.
Поки що незрозуміло, як музика впливає на поведінку людей у реальному житті, але Зів підозрює, що наслідки можуть бути цілком серйозними. “Навіть екстремальними”, – додає вона.
Це – досить тривожна думка. Дослідниця вказує на агресію футбольних фанів і можливий вплив на неї командних пісень.
“Музика підсилює відчуття згуртованості і одностайності групи, – відзначає вона. – Коли люди роблять щось разом, вони більш схильні погоджуватися одне з одним. Результатом цього стає так зване “групове мислення”, яке часто супроводжується зниженням моральної відповідальності”.
Цей ефект може позначатися й на голосах виборців.
“Музику постійно використовують в політичних кампаніях, щоб підвищити ентузіазм людей і сприяти єдності”.
Музикознавець із Далласького баптистсьского університету в Техасі Джейсон Маккой згоден, що музика може згладжувати аморальність ідей.
Він наводить приклади з історії, коли в нацистській Німеччині, приміром, крутили на радіо свінг, щоби залучити більше молоді до прослухування пропагандистських передач.
У своєму дослідженні Маккой вивчає роль музики в розповсюдженні ненависті через радіоефір під час геноциду в Руанді в 1994 році.
Сама Зів зараз проводить дослідження того, як патріотична музика і національні гімни можуть підбурювати до расизму і сіяти ворожнечу. Вона виявила, що коли ізраїльтяни слухали пісні, які славили хоробрість ізраїльських солдатів, вони ставали більш нетерпимими до не-ізраїльтян та палестинців.
Звичайно, музика є лише одним із багатьох чинників, які непомітно впливають на нашу поведінку. Але наступного разу, коли ви почуєте свою улюблену мелодію на радіо, варто замислитися.
Якщо переінакшити слова пісні I Feel Good: “Той факт, що ви в гарному гуморі, ще не означає, що ви не можете скоїти нічого поганого”.
BBC Україна