Вивчати мови – корисно для здоров’я

Вивчати мови – корисно для здоров’я Поштівка
27 Вересня 2016, 16:40

Щороку 26 вересня відзначається Європейський день мов. Свято було встановлено 6 грудня 2001 р. Радою Європи за підтримки Європейського Союзу з метою надихнути жителів Європи на вивчення мов. Адже їх збереження та розвиток, зокрема малих, декларується як офіційна мовна політика Євросоюзу. Мета Європейського дня мов в тому, аби поширювати культурне та лінгвістичне різноманіття та заохочувати до вивчення мов протягом всього життя.

Знання іноземних мов запобігає старечому слабоумству та допомагає відновитися після інсульту

Ми знаємо, наскільки корисно знати іноземні мови для кар’єри та мандрівок. Та крім цього, вивчення мов допомагає зберігати гарну пам’ять, ясний розум. Про це свідчить масштабне дослідження, проведене спільно спеціалістами Індійського інституту медичних досліджень Nizam та Університету Единбурга (Великобританія). Проводили дослідження в Індії, адже в цій країні вільне володіння кількома мовами – звичне явище. Вчені порівняли вік, в якому проявилися симптоми недоумства, у 650 осіб. Приблизно половина піддослідних вільно говорила більш ніж двома мовами. Майже у всіх представників „білінгвальної” групи ознаки слабоумства почали проявлятися в середньому на 4,5 роки пізніше. Виявилося, що вільне володіння кількома мовами допомагає в боротьбі з хворобою Альцгеймера, лобно-скроневою деменцією і судинною деменцією. Крім того, знання мов пом’якшує наслідки інсульту. Дослідження показало, що пацієнти, які володіють як мінімум двома мовами, мають вдвічі кращі шанси на повне відновлення, ніж ті, хто говорить лише однією мовою. Професор Університету Единбурга Томас Бак так прокоментував отримані результати: «Феномен багатомовності полягає у здатності постійно переключатися між мовами спілкування.  І «призупиняти» одну мову, «активуючи» іншу за потреби. Ці переключення можна розглядати як постійне інтенсивне тренування мозку».

Кожна мова чимось особлива і цінна. Чим вирізняється з-поміж інших українська, які цікавинки вона приховує? Про деякі несхожості й принади нашої мови розповідає мовознавець Катерина МЕЛЬНИК:

– У плані творення слів українська мова, можна так сказати, славиться своїми зменшувально-пестливими формами. Ми майже до кожного слова можемо підібрати таку форму – чи до прикметника, чи до іменника. Наприклад, у нас є „стіл”, але є і „столик”. І зразу ж мовець відчуває, про що йдеться, нам немає потреби казати „маленький стіл”. Це є і в інших мовах, але не в усіх, і не в такій кількості. Скажімо, в англійській є слово „girl” – „дівчина”. Українською ми скажемо „дівчинка” про недорослу людину, але англійською вже треба говорити „little girl”. Тобто цій мові не притаманні такі утворення. Хоча вони там теж є, але в дуже-дуже незначній кількості. А в українській є багато суфіксів. Особливо якщо це прикметники, то це може бути – маленький, малесенький, манюсінький, мацюпусінький та подібні форми, які дозволяють нам дуже яскраво висловлювати свою думку. І завдяки цьому мова дуже милозвучна. Також в українській мові велике навантаження звука „і”, ми його досить часто вживаємо, це спричиняє те, що мова сприймається як співуча. Тому що голосний, особливо „і”, дуже добре тягти. Це його особливість звучання, якщо вже в якомусь слові є звук „і”, то його завжди можна проспівати, і це надає мові такої плавності.

Безкоштовні курси української мови оголосили набір на новий навчальний рік

Волонтери проекту „Безкоштовні курси української мови”  у 17 містах України оголосили набір на курси української мови. Подавати заявки можна до 1 жовтня. На сайті movaua.org.ua, за вказаним посиланням, потрібно обрати своє місто, заповнити анкету і подати заявку. Навчання розпочнеться у жовтні і передбачає 36 академічних годин. Запрошуються всі, хто бажає вільно володіти українською, хто прагне полюбити рідну мову.

Міста, які відкрили набір на курси: Чернігів, Вінниця, Дніпро, Дружківка, Запоріжжя, Костянтинівка, Київ, Кропивницький, Краматорськ, Львів (для переселенців), Тернопіль (для переселенців), Маріуполь, Одеса, Слов’янськ, Харків, Херсон, Нікополь.

„Кохана, я купив  тобі  drachenfutter!”

 Найцікавіші неперекладні слова

 Дбайливо оберігати, плекати лінгвістичну різноманітність світу, певно, так само важливо, як і неосяжне розмаїття природи. Вважається, що у світі існує до 7000 мов. Цікаво, що кожна мова має слова, притаманні лише їй, з настільки унікальним смисловим навантаженням, що їх надзвичайно важко перекладати. Кілька років тому журнал „Times” опублікував список слів, найважчих для перекладу. Дослідження проводило лондонське агентство „Today Translations”, опитавши тисячу перекладачів з усього світу.

Першим у списку стало слово «ілунга» – з африканської мови тшилуба.  Ілунга – це людина, готова стерпіти й пробачити будь-яку образу вперше, стерпіти вдруге, але не вибачити втретє.

У фінській мові є слово «myötähäpeä» [мюуатта хаппеа] – означає почуття, коли хтось зробив дурницю, а соромно за це чомусь вам.

 Слово «іktsuarpok»  [айктсуарпок] мовою інуїтів означає таке: уявіть, що ви в себе вдома когось чекаєте, а цей хтось не приходить і не приходить, і ось ви починаєте виглядати у вікно, вибігати за двері, щоб подивитися, чи не йде нарешті гість.

Слово «lagom» зі  шведської означає «рівно стільки, скільки треба». Так відповідають на запитання „скільки покласти цукру?” чи „як довго триватиме лекція?”

Німецьке «drachenfutter», дослівно – „харч дракона” – невеличкий подарунок, який чоловік, що завинив, дарує жінці як вибачення.

«Еджі-оторай» японською означає після візиту до перукаря мати гірший вигляд, ніж перед тим.

Слово «nakakahinayang» з тагальської мови  позначає відчуття жалю від втраченої можливості, тому що побоявся ризикнути, а комусь іншому  все вдалося.

«Dеrive» французькою означає безцільне блукання вулицями міста.

«Tokian tokiko» з  баскської мови – здатність не опускати рук, коли все налаштоване проти тебе. Буквальний переклад – „коріння дерева, що росте на скелі”.

«Моно-но аваре»  японською – це смуток від усвідомлення плинності часу.

 „У тебе помідори в очах”

Фразеологізми та ідіоми

Фразеологізми та ідіоми по праву вважаються одними з найбільших цікавинок кожної мови. Якщо перекласти їх дослівно, то вийде… нісенітниця. Серед спільноти перекладачів „Open Translation Project” було проведено опитування, які їхні улюблені  ідіоми рідною мовою і що вони означають. У німців є вислів, який дослівно перекладається «У тебе помідори в очах». А означає  «Ти не бачиш того, що очевидно для інших». Шведська ідіома «На льоду немає жодної корови» тлумачиться як  «Нема причин для хвилювання». Французи кажуть «Дивитися один на одного, як глиняні собаки», коли мають на увазі, що люди дивляться один на одного холодно, з недовірою. Португальська ідіома «Той, хто не має собаки, полює з кішкою» означає, що ви добиваєтеся того, що вам необхідно, тими засобами, які у вас є. Японці образно кажуть «Лоб кішки» на позначення маленької площі, простору. Цей вислів використовують, коли сором’язливо говорять про землю, якою володіють.

Лікування словом

Прибічники альтернативних методів лікування звертають увагу на цілющі властивості слів. Кажуть, щоб у житті відбулося щось добре, про це обов’язково потрібно думати і посилювати своє бажання позитивними словами (аффірмаціями). Французький психолог Еміль Куе у своїх працях про самонавіювання  писав, що  достатньо щоденно повторювати одну нескладну фразу: “З кожним днем й у всьому мені стає все краще, краще і краще” – і стан вашого здоров’я і всіх ваших справ помітно почне поліпшуватися.

А щоб самому відчути себе трохи цілителем, варто спробувати казати добрі слова людям, які поруч. Компліменти потрібні всім. Вони підвищують самооцінку людини і поліпшують їй настрій. Найкращим компліментом є такий, в якому кожне слово правдиве. Коли ж ми починаємо прибріхувати, це вже не комплімент, а лестощі. І чомусь нам звичніше поскаржитися на когось, полаяти, аніж відзначити позитив. Помітивши в людині щось добре, варто не соромитися сказати їй про це. Гарантовано: тепліше на душі стане обом. Тож не забуваймо говорити один одному гарні слова, подяки, компліменти!

Ірина Ситенко, газета “ПОШТІВКА” №22 від 26 вересня 2016 року

Вивчати мови – корисно для здоров’я