Винайти велосипед

Винайти велосипед ПоштівкаЩо заважає українцями стати "велосипедною" нацією
4 Жовтня 2016, 09:05

Популярність “залізних коней” у світі важко переоцінити. Разом із популяризацією та суцільною пропагандою ведення здорового способу життя у розвинених країнах та на користь інтересів борців за захист навколишнього середовища, цей двоколісний, екологічно чистий вид транспорту давно знайшов шану і любов багатьох пересічних громадян. Що й казати: у прогресивних європейських столицях про велосипедистів дбають не менш, ніж про водіїв спорткарів – тут вам і окремі доріжки для руху велосипедом, і захист на законодавчому рівні. А у мегаполісах, де транспортні колапси вже давно стали нормою, велосипед виглядає чи не єдиною надією для містян, оскільки незважаючи на всі перешкоди, все одно дозволяє відносно зручно дістати потрібного місця. Але як часто ви бачите велосипедистів в Україні? Кому велосипед потрібніший: містянину чи селянину? “Поштівка” поцікавилася, що заважає українцям стати по-справжньому “велосипедною” нацією.

На пальцях однієї руки

На сьогодні велосипед в Україні складно назвати найбільш популярним видом транспорту. Для цього є низка об’єктивних причин: відсутність інфраструктури, слабке законодавче та правове регулювання, явно низький рівень культури учасників дорожнього руху.

Як результат, якщо в Копенгагені на двоколісному безмоторному транспорті пересувається 45% жителів, то для Києва, а тим більше для всієї іншої України, статистика навіть не визначається, пише портал finance.ua.

Столиця = приклад?

Навряд чи для когось стане новиною те, що у питанні зручності для велосипедистів Київ сильно поступається іншим європейським столицям. За словами Сергія Майзеля, директора департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, довгий час дороги проектувалися виключно виходячи з потреб автомобільного транспорту.

Цю точку зору поділяє також Ксенія Семенова, координатор київського напрямку роботи Асоціації велосипедистів Києва. За її словами, сьогодні в столиці практично немає умов для велосипедистів, хоча вже з’являються спроби і розуміння того, що необхідно займатися створенням безпечного середовища для власників двоколісного транспорту.

Сергій Майзель розповів, що зараз КМДА розробляє і затверджує нову транспортну політику. Вона повинна стати основним вектором розвитку транспортної системи Києва і орієнтована одночасно на пішоходів, велосипедистів та громадський транспорт.

Він також повідомив, що в цьому році на розвиток велоінфраструктури з міського бюджету виділено близько 9,7 млн гривень.

Жінкам подобається

Між тим, у столиці, незважаючи на незадовільні умови, побільшало жінок-велосипедисток – напевне, таким чином піклуються про фігуру.

Так, кількість жінок серед київських велосипедистів вперше зросла за рік на 2%, повідомили в прес-службі Асоціації велосипедистів Києва.

“У будні навесні 2016-го жінок стало 14% від загальної кількості велосипедистів на вулицях міста, тоді як навесні 2015 року було 12%. Кількість чоловіків серед велосипедистів в будні відповідно зменшилася на 2% (88% – у 2015 році, 86% – в 2016 році). У вихідні дні кількість велосипедисток в Києві залишилося без змін – 18%”, – йдеться в повідомленні. Якщо врахувати, що велосипедисток в Києві і так мало, то зростання на 2% є значним.

Організм вам подякує

То чи правда велосипеди – не лише екологічно чистий, а й корисний для здоров’я транспорт?

Почнемо з користі велосипеда для серця і нервової системи. У момент, коли ви крутите педалі свого велосипеда, серцевий м’яз починає скорочуватися інтенсивніше, таким чином, ми “тренуємо” серцевий м’яз, підвищуючи його витривалість. Головне, не перестарайтеся – починати треба з малого

Під час їзди на велосипеді, дихання більш активне, відбувається свого роду “вентиляція” легких, кров збагачується киснем. Це, в свою чергу, впливає на працездатність і на пам’ять, тому що головний мозок насичується киснем. До того ж, таке активне дихання знижує ризик “легеневих” захворювань.

Особливо корисно заняття цим видом спорту для курців. Справа в тому, що при активному диханні і, відповідно, аерації легенів, відбувається їх звільнення від токсинів речовин, що містяться в тютюні.

Перевірте самі: велосипед – кращий спосіб підтягнути і привести в норму м’язи сідниць і стегон. Ще один плюс на користь “велосипеда” – це боротьба з варикозною хворобою. У момент, коли ви робите обертальні рухи ногами, натискаючи на педалі, кров значно швидше циркулює по кровоносних судинах, а це позбавляє вас від тих самих “вузлів застою”.

На заваді – безкультурні водії

Представники столичної адміністрації заявили, що у них в планах створення різних проектів, які будуть спрямовані на підвищення рівня обізнаності людей щодо правил поведінки на дорозі.

Схожої думки дотримуються також в Асоціації велосипедистів Києва.

“Ми не можемо змусити людей проходити курси. Однак більш широке висвітлення проблематики допоможе людям усвідомити, що перед тим, як сісти на велосипед, людина повинна вивчити ПДР. Але ми проти “посвідчення велосипедиста”, без якого неможливо сісти на велосипед. Тому що, знову-таки, вивчаючи практику інших країн, такого правила немає в жодній країні. Таким чином, ми створюємо додатковий бар’єр для того, щоб людина сіла на велосипед в місті”, – заявляють активісти.

На кого рівнятися

Європа, стандартів якої ми всіляко намагаємося дістатися, вже давно пережила етап зворотного переходу громадян від дорогих гучних автомобілів до екологічних байків.

Наприклад, у нідерландському місті Утрехт побудували найбільший в світі велопаркінг – на 12,5 тисячі місць.

У Франції (Париж) нещодавно з’явилися вантажні велосипеди. Вони здійснюють доставку негабаритного товару по місту, витрачаючи при цьому мінімум енергії і часу.

Що стосується Барселони (Іспанія), то тут для велосипедистів є свої смуги – зі швидкістю 30 кілометрів на годину. Власники безмоторного транспорту мають можливість мінімально перетинатися з автомобілістами і пішоходами.

На дорогах столиці Данії, приміром, світлофори запрограмовані так, щоб в ранковий і вечірній час велосипедисти могли без зупинок проїхати до місця роботи і назад. Спеціальні ліхтарі і радари з боків проїжджої частини показують необхідну швидкість для того, щоб встигнути проїхати на “зелений”.

«У» – універсальність

А що ж у підсумку? По-перше, створення базової інфраструктури для безпечного пересування велосипедистів коштує зовсім не дорого. Питання лише в тому, що до останнього часу ця тема зовсім обходила чиновників. Наразі спроби змінити ситуацію на краще є, але важливо, щоб у подальшому вони охоплювали не лише великі міста – навпаки, популяризувати культуру велосипедного руху потрібно навіть у віддалених районних центрах. Велосипед допомагає економити, а навіть найбільш сміливі інженерні конструкції окупаються в термін до 5 років. Якщо до цього додати відсутність шумового і газового забруднення, користь для здоров’я велосипедиста і оточуючих, швидкість пересування в умовах міста, то ми отримаємо дійсно універсальний транспорт.

Газета “ПОШТІВКА” №23 від 3 жовтня 2016 року

Винайти велосипед