Влада хоче перевіряти рахунки та перекази українців

Украинцы массово закрывают платежные банковские карты – НБУ Поштівка
4 Серпня 2018, 18:40

Фінансові операції українців перевірятимуть не тільки в банках, але навіть у ломбардах. Більше того, якщо підозрілий переказ помітить податковий консультант, він зобов’язаний повідомити державний орган моніторингу. Відповідні нововведення прописані в розробленому Мінфіном законопроекті “Про деякі зміни у сферах протидії відмиванню доходів, фінансування тероризму…”.

Також Міністерство фінансів України прагне збільшити граничну суму для проведення фінансового моніторингу та посилити правила перевірки операцій з готівкою.

У відомстві пояснюють: документ розробили, щоб виконати меморандум з МВФ (у п.36 угоди Україна взяла на себе таке зобов’язання). Законопроект опублікований на сайті Міністерства фінансів 25 липня 2018 року.

Уряд пропонує з одного боку вдвічі підвищити суму відправки коштів для клієнта (з 150 тисяч гривень до 300 тисяч гривень). З іншого боку, розширяться і повноваження суб’єктів первинного фінмоніторингу і штрафи за “косяки” перевіряючих.

Контролювати українців повинні не тільки банки й інші фінансові установи, але і податкові консультанти, йдеться у запропонованому документі. Причому якщо вони помітять підозрілу операцію, але не повідомляють про це правоохоронні органи, їм загрожує штраф у розмірі від 34 тис. до 255 тис. грн. Забороняється також розповідати клієнту, що його дані передали для перевірки. За це банк, або, наприклад, власник ломбарду, має заплатити від 85 тис. до 340 тис. грн. Щоправда, відповідно до закону, при цьому треба довести, що подібні дії призвели до збитків.

У Мінфіні пропонують на порядок збільшити штрафи фінансомим установам за неякісні перевірки. За подачу недостовірної інформації або неподання її зовсім, не проведення належної перевірки клієнта (ідентифікація, верифікація, вивчення суті операції, вигідних власників і т.д.), не зазначення даних ініціатора і одержувача грошового переказу уповноважена особа суб’єкта первинного фінмоніторингу можуть покарати штрафом на суму до 2000 неоподатковуваних мінімумів (34 тисяч гривень). Хоча раніше за такі проступки максимальний штраф становив 3,4 тисячі гривень.

Варто зазначити, що в чинному законі штрафи за порушення фінансового моніторингу в рази менші. Так, якщо зараз банк, який не подав інформацію про підозрілу операцію, може заплатити до 34 тис. грн, за новими правилами – до 255 тис.

Кого перевірятимуть:

Клієнти, які роблять великі перекази. Банки та інші фінустанови зобов’язані повідомити службу державного моніторингу про великі перекази – від 300 тис. грн (або цінні папери, валюта, золото тощо в еквіваленті). Вже там перевірять, звідки взяли гроші і кому вони дістануться.

Клієнти, які роблять перекази без відкриття рахунку. Якщо перевести суму від 30 тис. грн і при цьому не відкрити рахунок, такою операцією зацікавляться офіційні органи. Дані повинні передати до Держфінмоніторингу.

Якщо є сумніви в поданій інформації. Якщо фінансова установа засумнівалась в достовірності будь-яких даних, вона за законом зобов’язана повідомити про це відповідні контрольні органи.

Клієнти, які орендують сейфи і укладають з банком кредитні договори, беруть участь у ринку цінних паперів. Їх також повинні уважно перевірити. Але тут варто враховувати, що сама по собі перевірка, якщо джерело грошей легальне, нічим не загрожує. Більше того, згідно із законом клієнт навіть не дізнається про неї.

Головною метою законопроекту є попередження відмивання незаконних коштів і припинити фінансування тероризму. Такі норми законодавства – нормальна європейська практика. Більше того, в одній з європейських Директив йдеться про необхідність змінити фінансовий моніторинг.

У документі також описано, що буде з активами тих, хто фінансує терористів. Суб’єкти первинного моніторингу (це і є самі фінансові установи) зобов’язані заморозити підозрілі рахунки та операції і повідомити про них СБУ. Правоохоронні органи після цього мають у стислі терміни провести перевірку і відразу ж повідомити про неї фінустанову. Якщо “заморожені” кошти знадобилися, наприклад, на оплату комуналки, адвокатів, погашення іпотеки – отримати до них доступ можна буде тільки через суд. Більше того, в законі сказано, що голова СБУ для отримання доступу до грошей повинен через Міністерство закордонних справ попросити дозволу у Ради Безпеки ООН.

Ще одне нововведення торкнеться всіх юридичних осіб. Тепер вони повинні вказувати свого кінцевого власника. Цю інформацію треба оновлювати, якщо у структурі власності з’явилася нова людина – повідомляти про це державного реєстратора.

Якщо проект підтримають в уряді, а тоді успішно винесуть на голосування до Ради, всіх порушників внесуть до окремого реєстру (там будуть зокрема і фізичні особи). Банкам заборонять вести з ними договірні відносини. Нові правила, впевнені у Мінфіні, дозволять скоротити фінансування тероризму, відмивання грошей і виконати рекомендації міжнародних партнерів, зокрема і МВФ.

Влада хоче перевіряти рахунки та перекази українців