Треба готуватися до ослаблення гривні, зростання інфляції і тарифів монополій

Інфляція
28 Листопада 2017, 00:38

Багато економічних експертів та аналітиків перестали підбирати м’які висловлювання, почали всі речі визначати грубо і точно.

Це і зрозуміло, адже негативне сальдо, як пилосос, висмоктує з економіки валютні кошти і продавлює курс гривні. А щоб утримати ситуацію, необхідні нові кредити Міжнародного валютного фонду, яких поки немає.

Справедливості заради треба зазначити, що сьогодні на ринку є голоси “за” і є голоси “проти”, наприклад, хтось ставить на падіння курсу нашої національної валюти, а хтось – на утримання стабільності гривні.

Але за різних тактичних оцінок серед моїх знайомих аналітиків немає прогнозів про те, що долар США от-от перевалить за психологічний бар’єр у 30 грн. Усі зазначають, що за нинішніх ринкових умов українська валюта наближується до своєї справедливої вартості. Це, безумовно, дуже важливе застереження. І всі ми чекаємо сильних і правильних рішень від Національного банку.

Головне – не повторювати помилок, яких раніше припускалися, і прорахунків. Щодо цього не зайвим буде нагадати такий факт. Як відомо, у нас під ніж відправили вже понад 90 комерційних банків. Так-от, вкладники, які мали депозити в іноземній валюті, постраждали від цього двічі. По-перше, банки не повернули їм валюту з відсотками, а потім Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув кошти в гривні за невигідним курсом.

Зауважу, наразі Нацбанк щовечора встановлює курс іноземних валют на наступний день. Однак у період з 4 квітня 2014 року до 30 березня 2015 року він розраховував курс у середині дня. Тому протягом дня діяли два різних курси, а саме: один до 14:00, другий – після. Це багато в чому і стало причиною втрати коштів для більшості клієнтів збанкрутілих банків. Адже за чинним законодавством поверталися їм валютні вклади, перерахувавши їх у гривню за офіційним курсом на день введення в банк тимчасової адміністрації. І якраз на 2014-2015 роки припали різкі стрибки курсу долара США.

Цей приклад є дуже повчальним і змушує фінансову владу бути особливо обережною і виваженою при схваленні рішень. Особливо в ці дні, коли від МВФ ми отримали чергову страшилку. Судіть самі, аналітики Фонду погіршили прогноз інфляції для України до кінця 2017 року, а саме: інфляція становитиме 12,8%. І прогноз інфляції на 2018 рік погіршився на 0,4 процентних пункту – до 10%, відповідно держборг до ВВП у 2017 році досягне 86,2%, а в 2018 році – 83,5%.

Гривню також, вважають експерти, валютні спекулянти й експортери починають підштовхувати вниз, а класичні методи рятування грошей від інфляції в Україні вже не працюють. Це означає, що, віддаючи гроші на банківський депозит, неминуче втратите понад 10% на рік. За 10 років ви втрачаєте вартість цієї первісної суми. З іншого боку, і бізнес, і вибраний спосіб збереження капіталу теж сьогодні мають бути орієнтованими не на отримання доходу на вкладення, а, скоріше, на те, як швидко може розвиватися бізнес у зв’язку з поточним високим рівнем інфляції.

Так, проблеми непрості, потрібно перш за все вміти правильно рахувати і професійно оцінювати ризики та макроекономічні показники. І, звичайно ж, виконувати вимоги МВФ щодо утримання дефіциту держбюджету на узгоджених рівнях. Це особливо важливо тепер, оскільки раніше протягом останніх 10-15 років тандему “фінансово-економічний блок Кабміну – держбанки” для реалізації корупційних схем завжди був необхідний дефіцит бюджету. Безумовно, у цій справі досягла успіху команда Арбузова, яка побудувала тоді універсальний фінансовий пилосос на борговому ринку України.

Схема є примітивною, але витонченою: “кишенькові” комерційні банки і держбанки купували облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які випускали в обіг, і в подальшому вони отримували високий гарантований дохід. Але такий “схематоз” для казнокрадів, як я вже зазначав, міг успішно функціонувати лише за дефіциту держбюджету.

Ну, це справа для них була нікчемною – зробити побільше діру в державному бюджеті. Нагадаю, дефіцит держбюджету 2013 року був 4,5%. Дефіцит держбюджету на 2018 рік заплановано на рівні 2,4% ВВП, або 79,2 млрд грн. Поки відстають нинішні чиновники від попередників.

Однак сильно турбує та обставина, що в 2017 році, який завершується, промислове виробництво за 9 місяців зменшилось на 0,3%, аграрний сектор скоротився на 0,7%. Але найтривожніше те, що за 8 місяців цього року масштаби імпорту зросли на 27,4%, тобто більше купуємо з-за кордону, ніж виробляємо у себе вдома.

Тому може статися більш потужний виток інфляції та девальвації гривні. Не треба робити і очевидних дурниць. Наприклад, Кабмін сильно підвищує податкові ставки та акциз, а потім Гройсман цими грошима буде намагатися ці самі ставки субсидіювати. Про це йому постійно кажуть експерти, але все марно.

На закінчення хочу зробити короткостроковий прогноз. Отже, осінні місяці є традиційно провальними для української економіки, в держбюджеті ресурси вичерпуються, знижуються митні доходи від експорту, просто величезні соціальні витрати.

Міжнародний валютний фонд відмовився до весни 2018 року надати черговий транш кредиту в розмірі 1,9 млрд дол. І треба бути готовими до ослаблення курсу гривні, зростання інфляції й тарифів монополій. Але найгірше те, що ті самі люди, які нас у цю важку ситуацію загнали, цю ситуацію і намагаються “розрулювати”.

Олександр Гончаров, директор Інституту розвитку економіки України

Треба готуватися до ослаблення гривні, зростання інфляції і тарифів монополій