Напередодні виборів монетизація субсидій є ложкою меду в діжці дьогтю під назвою «реформа ЖКГ». Саме тому так поспішали з її запровадженням, по суті, ставлячи коня попереду возу. Адже навіть існуючий реєстр отримувачів субсидій не кореспондується з основними інформаційними базами, в тому числі фіскальних служб та реєстром нерухомого майна.
Про це повідомив фінансовий експерт Олексій Кущ.
Це, по суті, не реєстр, а просто список людей, які отримують субсидії. А це не дозволяє провести нормальну верифікацію з метою виявлення недоброчесних споживачів, які, маючи великі статки, отримують ще й допомогу від держави.
Тому за нинішніх умов монетизацію, найімовірніше, відчує невеличка кількість домогосподарств, де або застосовується комбінований спосіб опалення, або де практично не живуть. Таких буде близько мільйона на всю країну. Але навіть зекономивши, вони отримають гривень по 500 максимум.
Взагалі ж монетизація може бути ефективною тільки тоді, коли кількість отримувачів такої держдопомоги не перевищує 15%. Якщо ж таких півкраїни – це вже не монетизація, а профанація, адже жоден держбюджет не в змозі забезпечити її проведення ще й набирати армію соціальних інспекторів, які мають контролювати субсидіантів та їхні родини. Скоротити кількість отримувачів допомоги з існуючих 50% до 10-15% можливо, лише встановивши справедливі в економічному сенсі ціну на природний газ та комунальні тарифи. Адже ті, які є наразі, – навіть не можна назвати ринковими. Вони штучно накручені й так само штучно прив’язані до імпортного паритету. За таких умов кількість субсидіантів скоротиться, бо більшість населення зможе платити за «комуналку» самостійно. Після цього треба проводити справжню верифікацію, щоб субсидії отримали ті, хто цього дійсно потребує. А далі вже запускати монетизацію допомоги.