ООН нагадує міжвоєнну Лігу націй, неспроможну зупинити агресію

Генасамблея ООН ухвалила резолюцію щодо Криму Поштівка
28 Вересня 2018, 12:48

Усі чудово розуміють, що на Радбезі ООН Росія блокуватиме незручні їй питання. Можливо, саме через тому на порядок денний не виносять питання щодо миротворчої місії на Донбасі. Це свідчить про кризу у самій організації і багато чим повторює ситуацію у часи міжвоєнної Європи. Тоді Ліга націй засвідчила свою неспроможність зупинити агресора.

Таку думку в ефірі одного з телеканалів висловив історик Кирило Галушко.

Водночас, політичний експерт Валерій Клочок наголосив: після Генасамблеї ООН, теоретично, питання миротворців та повернення Криму може потрапити до Ради безпеки і навіть бути вирішеним.

«До того ж, це могло статись навіть і раніше, адже заявка поступила ще у квітні 2015 року. Тож уже четвертий рік поспіль Радбез ООН не розглядає це питання. Адже, на моє переконання, це б мало вирішитись питанням щодо формування комісії Організації, яка б дала оцінку ситуації на Донбасі і, в такий спосіб, запустила б процес введення миротворчої місії», – вважає Клочок.

Але усе впирається у позицію Російської Федерації та її права вето. До того ж, під питанням і готовність керівництва Радбезу ООН розглядати цю тему на порядку денному.

«Резолюції Генасамблеї – це добре, але де практичні кроки та рішення, обов’язкові до виконання? На жаль, їх немає», – зазначив експерт.

У свою чергу історик Кирило Галушко додав: ситуації із позицією Радбезу ООН та з Будапештським меморандумом взаємопов’язані. Адже є показниками кризи, яку зараз переживає Організація об’єднаних націй.

«Сама структура Ради безпеки і право вето певних країн є відтворенням ситуації кінця Другої світової війни, коли, власне формувалась, нова система міжнародних відносин. Та зрозуміло, що ті важелі і аргументи, які були дієвими у 1945 році, зараз багато в чому не є чинними. Однак, країнам, що володіють монополією на право вето, це дає можливість блокувати будь-які процеси, які відбуваються у Радбезі», – зауважив Галушко.

Тому, за його словами, можливо, певні питання не виносяться на обговорення, бо щодо них буде накладене вето «відомою стороною».

«Поки поза межами Ради безпеки ООН не буде досягнуто консенсусу, що таке рішення ухвалять, його і не поспішатимуть висувати. Тут бачимо, що багато в чому повторюється ситуація із міжвоєнною Європою. Тоді Ліга націй – аналогічний орган до ООН – виявила свою неспроможність у зупиненні агресії, яка згодом призвела до військових дій», – зауважив історик.

Зараз, на його думку, в ООН є «внутрішня суперечлива ситуація», адже агресором виступає один із засновників організації.

«Дії Росії суперечать усім принципам організації. Однак, якщо сама Організація не буде переформатована, зробити із нею нічого не вдасться. Такою ж є і ситуація із Будапештським меморандумом – консультуватись можна без кінця. Це просто є відображенням нинішньої системи відносин. Тому цей меморандум такий ж папірець, як і договір про дружбу та партнерство України з Росією. Можна заявляти, що цей договір не продовжуватиметься, однак це абсолютно нічого не змінить», – наголосив Галушко.

Мовляв, інша сторона не зважала на цей договір і коли він був чинним, тому й не змінить своєї поведінки після закінчення його дії.

Нагадаємо, Президент Польщі Анджей Дуда під час виступу на засіданні Ради Безпеки ООН 26 вересня заявив, що ООН допустила порушення Будапештського меморандуму:

“Для того щоб міжнародну спільноту поважали, дуже важливо, щоб дотримувалися зобов’язання та обов’язки, які ми взяли на себе. Із сумом хотів би звернути увагу на події у сфері безпеки в нашому регіоні, Центральній і Східній Європі. Лише протягом останніх кількох років ми стали свідками явного порушення Будапештського меморандуму, який гарантував територіальну цілісність України в обмін на мирне і добровільне ядерне роззброєння”, – сказав польський лідер.

ООН нагадує міжвоєнну Лігу націй, неспроможну зупинити агресію