- Поштівка - https://poshtivka.org -

Ми не пхаємо ніс в історію поляків, тому того й вони не мають робити, – син Шухевича

Історія обох держав – і України, і Польщі – не минула без кривавих жертв і насильства. Про це слід пам’ятати нашим європейським сусідам, коли ті звинувачують українців у повазі до національно-визвольного руху, зокрема його діячів Степана Бандери і Романа Шухевича.

Про це в ефірі інформаційного проекту «Перші про головне. Коментарі» сказав син Романа Шухевича Юрій-Богдан Шухевич.

«Я чув заяви голови МЗС Польщі. Але хотів би поцікавитись: хто вони такі? Чи вони будуть пускати в Європу? І чи пам’ятають поляки, як потрапили у союз? Хіба було це дуже законно? Вони робили пацифікації, організували осадництво Волині, ініціювали операцію «Вісла». За це поляки покаялись. Але 11 мільйонів німців із західних земель виселили. Така цифра і форма дорівнюють геноциду. У такому от випадку я б не дуже питав думки Польщі стосовно Степана Бандери», – зазначає гість програми.

Юрій Шухевич наголошує на тому, що одна держава не має втручатись у внутрішні справи іншої. А особливо, якщо справа стосується історії.

«Якщо говорити про мене, то я не дуже спішу в ЄС. Вважаю, що ярмо одного союзу дуже шию намуляло, та й так, що рана ще не загоїлася. А ми вже європейський хомут тушею пхаємо. Але це питання інше. До теми поляків можу додати, що людина, яка очолювала операцію «Бужа» в 1944 році, нині посмертно отримала найвищий військовий ступінь «Генерала броні». То як нам на це реагувати? Чому з нашої сторони є злочином перейменування вулиць на імена Бандери чи Шухевича? Це трохи втручання у наші внутрішні справи. Ми ж не пхаємо носа до них», – каже син Романа Шухевича.

Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський в інтерв’ю виданню wPolityce заявив щодо України:

“Наше послання дуже чітке: з Бандерою у Європу не ввійдете. Ми говоримо про це і голосно, і тихо. Ми не будемо повторювати помилок 1990-х років, коли були певні проблеми в стосунках із Німеччиною і Литвою. Я маю на увазі статус польських меншин у цих країнах. Вже маючи такий досвід, ми будемо твердо вимагати від України, щоб всі справи були улагоджені до того, як Київ буде стояти біля воріт Європи з проханням про членство”.