Як кажуть, всі хвороби «з голови». На молодість організму працює не тільки правильний спосіб життя, а й мислення. Внутрішній психологічний конфлікт може призвести до астми, гастриту, нервової анорексії, а підвищений стрес – до серцевого удару. За словами вчених, процес старіння теж проходить не у вакуумі. Обходити його на даному етапі розвитку науки поки не навчилися, але уповільнити його все ж можна.
За процес старіння відповідає так званий «біологічний вік», який всупереч загальноприйнятій думці може сильно розходитися з календарним. Але їх досить просто зрівняти.
За словами доктора психологічних наук Сьюзан Краусс з Массачусетського університету, в організмі нічого не змінюється в день вашого 30 чи 40 річного ювілею. Але, отримавши листівку з непривабливою цифрою, ви стаєте зовсім іншою людиною. Чи відчуваєте себе дорослішими, старшими і застосовуєте на собі відповідну модель поведінки.
Багато людей починають себе обмежувати, повторюючи через дня в день: «це вже не для мого віку», «я не можу вже собі це дозволити». Ви старієте психологічно – починаєте менше за собою стежити, кидаєте спорт. Жінки вдаються до косметичних засобів, що не завжди відповідає віку шкіри. У підсумку, процес старіння прискорюється.
Навіть якщо думки про старість не запускають його, організм в будь-якому випадку реагує на зниження фізичного навантаження, підвищення рівня стресу і численних лікарських засобів, без яких він перш прекрасно обходився.
За словами вчених, на біологічний вік впливає близько 200 показників, але якими б не були ці результати – людина, яка не шукає в собі сліди передчасного старіння, як правило, сповнена сил і її зовнішність не зазнає ніяких змін.
Як впливає інтелект на психологічний вік
«Зв’язок між інтелектом і тривалістю життя настільки ж відчутна, як зв’язок між курінням і хворобою легенів» – говорить стаття в Scientific American. І справа не тільки в тому, що розумна людина рідше потрапляє в небезпечні для життя ситуації.
На думку дослідників, тривалість життя збільшується через те, що людина «розуміючий» легше адаптується до навколишніх умов і відчуває менше стресу. Як вважають фахівці дослідницького центру Mayo Clinic, психологічна старість настає, коли людина втрачає своє значення для оточуючих або відчуває себе безпорадною. Від цього рятує мозкова активність.
В останні роки було проведено чимало досліджень, які підтвердили, що чим більше часу людина присвячує освіті, тим нижчий у неї ризик виникнення старечого недоумства. Щороку навчання, на думку вчених, скорочує ризик захворювання на 11%.
Календар – головний наш ворог
Календар і соціальні норми старять нас не менше, ніж погана екологія, харчування і шкідливі звички. Психологічно молода людина старіє повільніше, ніж та, що почувається в душу старою. Календарний вік може сильно відрізнятися від реального, біологічного, але в нашому світі критерієм служить саме кількість років, місяців, днів, прожитих людиною.
Вона займає те місце в суспільстві, яке диктується віком. Незалежно від здоров’я і розвитку, вона не повноправна до 18 років, після 30-ти має побудувати кар’єру і завести сім’ю, а після 55-60 років, незалежно від реальних можливостей, суспільство «перетравлює» його і відправляє в «запас», тобто на пенсію.
І якщо людина з будь-якої причини: за станом здоров’я, через несподівану багату спадщину або виграний джекпот, виходить на пенсію, скажімо, в 25 – його соціальний вік буде дорівнює 55-60. Тобто, відповідати пенсійному. Це рано чи пізно вплине на психологічний стан людини.
І навпаки, наприклад, пізнє народження дітей і їх виховання в літньому віці, «омолоджує» соціальний статус.
Психологи стверджують, що десь після 35 років людина починає відчувати серйозний психологічний тиск від кожної нової дати. Деякі фахівці навіть рекомендують припинити відзначати дні народження або зупиниться на одній даті – наприклад, щороку відзначати свій 35-річний ювілей.
За словами доктора Сьюзан Краусс, потрібно менше «зациклюватися на датах» і частіше шукати відповіді на запитання: «Скільки років я дав би собі, якби не знав свого віку?». Останнє – щось на зразок девізу знаменитого американця Сатчела Пейджа, який став самим «віковим» баскетболістом Вищої Ліги. Свою останню гру він зіграв в шістдесят років.