«Комуналка» по-новому: українців змусять платити за сусідів

ЖКГ
24 Липня 2017, 12:57

В Україні збираються радикально змінити принцип нарахування плати за комунальні послуги: жителів багатоквартирних будинків зобов’яжуть платити за воду і тепло, не по індивідуальним, а по загальнобудинкових лічильників (нежитлові приміщення повинні бути обладнані приладами обліку вже в жовтні 2017 року).

У червні Верховна Рада ухвалила закон про комерційний облік комунальних послуг (№4901), і вже переданий на підпис президенту. Якщо він буде підписаний, то нові правила будуть впроваджені в нашій країні вже з 1 жовтня 2018 року, пише UBR.

«Фактично цей закон робить непотрібними квартирні лічильники тепла, холодної та гарячої води. Так як жителям багатоквартирних будинків будуть нараховувати плату, виходячи зі свідчень загальнобудинкових приладів обліку», – прокоментував ситуацію директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.

Це означає, що всі втрати у внутрішньобудинкових мережах (до входу в квартиру) будуть розподілятися між усіма мешканцями. Тобто, абсолютно не важливо, що ваш лічильник показує менше, ніж з вас буде вимагати постачальник комунальних послуг.

З липня 2014 року діє закон (№1198), за яким усі постачальники комунальних послуг зобов’язані укласти прямі договори зі споживачами (так званий поквартирний облік). Тобто, плата споживачеві нараховується виходячи з показань квартирного лічильника або нормативного споживання.

«Після прийняття закону про комерційний облік діючі норми законодавства фактично будуть скасовані. Так як тепер пропонується платити за загальнобудинковим лічильником, а показання квартирних приладів обліку будуть використані лише для обчислення частки кожної оселі в загальному рахунку. Але все, що будинок фактично спожив, буде розподілятися між усіма мешканцями», – пояснив Олександр Сергієнко.

Раніше індивідуальний споживач тепла при недогріву батарей в квартирі, мав право на проведення перерахунку оплати за ненадану послугу або послугу неналежної якості (згідно з постановою КМУ №151 від 17 лютого 2010 року).

Тепер, незважаючи на це, мешканці будуть платити за різницю між показаннями вузла комерційного обліку тепла на будинок. Тобто, постачальник послуги в будь-якому випадку буде стягувати ту суму, яку показує його комерційний вузол.

Така ж ситуація буде складатися і з загальнобудинковим вузлом комерційного обліку холодної води. Різниця між загальнобудинковим лічильником і індивідуальними буде розподілятися між всіма споживачами води.

Така ситуація ажніяк не стимулює монополіста до підтримки мереж в справному стані – адже за весь витрачати ресурси заплатить сповна кінцевий споживач.

Ймовірно, таким чином держава намагається стимулювати громадян до об’єднання, наприклад, в ОСББ, щоб привести в порядок будинок і звести до мінімуму втрати води, тепла та інших ресурсів. Адже, як показала практика, українці не надто хочуть брати на себе відповідальність за зміст свого житла.

За даними Держстату, до прийняття закону «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» (№417 від 14 травня 2015 року) в країні налічувалося 15,9 тис. зареєстрованих ОСББ. За рік, коли передбачалося, що громадяни або об’єднаються в ОСББ, або дому буде призначена керуюча компанія, число таких об’єднань зросло майже на 3 тисячі, до 18,7 тис.

Як заявляв в березні 2017 року міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства в Україні Геннадій Зубко, за минулий рік кількість об’єднань багатоквартирних будинків збільшилася на 8 тисяч, до 22,7 тис. ОСББ, які об’єднують 26 тисяч багатоквартирних будинків.

«Якщо врахувати, що в Україні є приблизно 155 тис. таких будинків, виходить, то в управлінні мешканців знаходиться всього 17% будинків», – розповів Олександр Сергієнко.

Він вважає, що люди ментально не готові і матеріально не забезпечені, щоб взяти на себе обслуговування свого будинку. Особливо в старому житловому фонді, на утримання і ремонти якого потрібні величезні кошти.

Тому закон про примусове об’єднання громадян фактично провалився. Тим більше, що посьогодні так і не з’явилися методики визначення керуючих компаній, критерії їх відбору та інше.

Тому процес об’єднання буде йти природним шляхом, а не в наказовому порядку. Перш за все, в нових будинках, де мешканці інвестували чималі кошти в будівництво квартир, і кровно зацікавлені в якісному обслуговуванні свого майна.

Правда, в Мінрегіонрозвитку бачать причину затримки в реалізації закону №417 в тому, що ще не прийнятий третій закон – нова редакція закону «Про житлово-комунальні послуги». Відповідний законопроект (№1581-д) прийнятий тільки в першому читанні. У ньому, зокрема, прописана відповідальність, права споживача і постачальника послуг, а також якість послуг ЖКГ, які повинні надаватися споживачам.

Втім, якщо споживачам немає чим платити за комуналку, то вони не будуть цього робити при будь-якому законі. Так, за даними того ж Мінрегіонрозвитку, за п’ять місяців 2017 року борги українців за житлово-комунального господарства зросли ще на 228 млн грн (на 1,7%), до майже 14 млрд грн.

«Комуналка» по-новому: українців змусять платити за сусідів