Історія марок та конвертів Ізраїлю.
Країна Ізраїль утворилась в 1948 році. В перші роки існування держави, марки друкувались дуже обмеженими тиражами.
Особливо дефіцитними були марки з купонами. Їхня рідкість була спричинена тим, що перші альбоми, випущені для ізраїльських марок мали місце виключно тільки для самої марки, але не для марки з купоном. Тому досить недосвідчені колекціонери перед розміщенням марки в альбом відривали купон.
Марки Ізраїлю викликали шалену цікавість за кордоном, так як був шанс зібрати повну колекцію країни. Крім того багато євреїв за кордом купували ізраїльські марки, тим самим показуючи патріотичні почуття до держави.
Кожен новий випуск марок постійно освітлювався у друці. Випускались спеціальні конверти до відкриття нових поштових відділень, які гасились штемпелями цих відділень у перший робочий день. В країні, проходили філателістичні ярмарки, аукціони, конкурси на ліпший проект марок.
До свята 70 ліття міста Петах-Тиква був розроблений пам’ятний штемпель та перший лист був надісланий меру міста від міністра комунікацій.
Так як дістати старі марки було важко, люди почали вкладати гроші у нові марки. В Ізраілі навіть був чорний ринок марок.
Тираж 1949 року, на якій був зображений Ізраїльський прапор у кількості 13 000 конвертів був проданий за лічені години.
В 1956 році вийшла серія марок “Оборонна”. Ця серія номіналом 680 прутот (одна прута складала 1 тисячну ізраїльського фунта) гасилась на спеціальному конверті в Газе, яка була захоплена у Єгипту в ході Синайської компанії у 1956 році.
Вартість кожного конверту після гасіння складала вже 40 фунтів (середньо-тижнева заробітна плата того часу в Ізраїлі). Серйозні дилери купували сотні, якщо не тисячі таких конвертів. Але все закінчилось раптово у 1957 році на День незалежності Ізраїлю. Марки продавали дуже довго, але вони не закінчувались. Їх випустили дуже великим тиражем та з купонами.
В кінці травня генеральний директор міністерства пошти заявив, що тепер марки друкуватимуться з залежності від попиту. За даними міністерства пошти дохід від продажу марок збільшився на 943 тисячі фунтів за 1949-1950 роки, та на 9.5 мільйонів фунтів за 1956-1957 роки. Після того, як ця інформація набула розголосу, люди масово почали продавати марки і справа дійшла до того, що люби стояли перед відділеннями пошт і продавали марки дешевше собівартості. Почався обвал цін та люди, що вклали кошти в марки, в одну мить стали жебраками.
