ГМО: «без» чи «з»

19 Жовтня 2016, 14:53

Генетично модифіковані продукти. Не так вже й багато існує тем, які викликали б шалений резонанс у суспільстві, і генна інженерія – одна з них. Разом з стрімким розвитком технологій та їхнім впровадженням у повсякденне життя громадян, останні дедалі частіше мучаться цілком резонними питаннями щодо їхнього можливого негативного впливу. Воно й не дивно: кожна адекватна людина має спитати себе, чи не нашкодить її організму вживання, скажімо, кукурудзи, якщо зерна, з якої вона була вирощена, були модифіковані спеціалістами у білих халатах у якійсь лабораторії.

Важко усвідомити, але цьогоріч виповнилося вже 20 років з початку комерційного використання біотехнологічних сільськогосподарських культур. Такі рослини в комерційних масштабах вирощують 28 країн світу на площі близько 190 млн га. Ще понад 30 країн дозволили використовувати ГМ-продукцію для харчових цілей і як корм для тварин. В Україні за всі ці 20 років так і не почалася публічна і аргументована дискусія про те, чи потрібні нам ГМО чи ні. “Поштівка” з’ясувала, що думають з цього приводу експерти та звичайні громадяни.

Нагодувати весь світ… з ГМО

В Україні досі не легалізували ГМО. При цьому багато хто не вірить, що питання реєстрації та легалізації ГМО може бути вирішене в найближчому майбутньому.

Таку думку висловив координатор комітету з аграрних біотехнологій “Українського клубу аграрного бізнесу” (УКАБ) Борис Сорочинський, повідомляє agroportal.ua.

За його словами, ствердження окремих чиновників про необхідність заборони ГМО наразі більше схожі на істерики. “Аргументів немає, є тільки крики, що ГМО ніхто не вивчає, що в Україні прекрасні чорноземи, тому і без генно-модифікованих культур ми можемо нагодувати світ”, – зазначає Борис Сорочинський.

Якщо Україна дійсно хоче нагодувати світ, потрібно збільшити врожайність, а без нових технологій це нереально, вважає експерт. Одна з таких технологій – технологія генної модифікації, яку варто розглядати і використовувати поряд з іншими технологіями. До того ж для України існують і об’єктивні фактори, які говорять про те, що без ГМ-технологій нам не обійтися: посуха і шкідники. Саме за допомогою ГМ-технологій з цими явищами можна боротися, вважає експерт.

Що кажуть люди

“Спробуйте пожити в Штатах кілька років. Тільки тоді ви зрозумієте, що на трансгенних продуктах “далеко не заїдеш”. Вся справа в тому, що десенситизуються смак і нюх, так як ці продукти на смак і запах дуже відрізняються, та й метаболізм змінюється радикально”, – заявив в коментарі ГолосUA Ян Кремницький, емігрант.

На його думку, ГМ – це справжнє зло, від якого варто відмовитися в найкоротші терміни.

«Я прожила кілька місяців в Англії, і поправилася на цілих 10 кг. При цьому треба сказати, що я недоїдала. І щосили економила кошти на одязі. Хто б що не говорив, а я не вірю в корисність ГМО-продукції. Про це свідчить і те, що коли я вернулася на Батьківщину, то повернула колишню вагу менше, ніж за пару тижнів!» – ділиться враженнями Тетяна.

Учені голосують “за”

“Що стосується химерної небезпеки ГМО, то згадаю про звіт Національних академій наук, техніки і медицини США  “Генетично сконструйовані рослини: досвід і перспективи”, і про петиції понад ста нобелівських лауреатів в підтримку генно-інженерних рослин… Вони були оприлюднені зовсім недавно – в травні і червні цього року. Звіт Національних академій наук США є результатом дослідження, яке проводили понад 50 науковців. У ньому використовували 900 проектів з вивчення біотехнологічних культур від початку їхнього комерційного застосування в 1996 році. У звіті наголошується, що генно-інженерні рослини і рослини, отримані шляхом традиційної селекції, не мають ніякої, з точки зору можливих ризиків, різниці у контексті охорони здоров’я людини та навколишнього середовища. Якщо ми сьогодні будемо кричати, що ГМО – це зло, то завтра не вийде просто взяти і впровадити ці технології”, – вважає Борис Сорочинський.

В Україні інституційних механізмів та експертів в цих питаннях немає, тому до використання ГМО потрібно готуватися і на законодавчому рівні, і ментально.

“Однак життя йде своєю чергою, і традиційна селекція рослини, і генна інженерія еволюціонують. Тому я переконаний, що нові генно-інженерні сорти з’являться і у нас – в перспективі 4-5 років. Готуватися до цього треба вже зараз, щоб не опинитися остаточно на узбіччі досягнень сучасної науки і технологій “, – додав координатор комітету з аграрних біотехнологій УКАБ.

В Україні дискутують, а на Заході – заробляють

За словами експерта, між Україною та ЄС є радикальна відмінність: ми – експортер агропродукції, Європа – імпортер. Ключові світові експортери – Бразилія, Аргентина, Канада, США – це і основні виробники ГМ-рослин. Що стосується ЄС, то цей величезний ринок щорічно імпортує близько 30 млн т генно-модифікованої сої та соєвого шроту для потреб свого тваринництва. Ще один момент щодо орієнтації на європейський ринок – європейське сільське господарство дотується. У нас же фермеру підтримка від держави поки не світить.

За оцінками Міжнародної служби зі сприяння аграрним біотехнологіям (ISAAA), економічна вигода 18 млн фермерів від вирощування таких культур за 19962015 роки склала більше $ 150 млрд.

Отже, питання про економічну доцільність використання сучасних технологій можна вважати закритим.

Проблеми з реєстрацією

Більшість аграріїв не вірять, що питання реєстрації та легалізації ГМО може бути вирішене в найближчому майбутньому, оскільки нинішній політикум до цього не готовий, пише Борис Сорочинський для liga.net. Хоча тільки ринкові механізми і тренди повинні впливати на вибір виробника – використовувати йому ГМО чи ні. І держава повинна йому в цьому допомагати, а не перешкоджати.

До того ж українська практика реєстрації ГМО унікальна. Реєстрація ГМ-подій прив’язана до реєстрації ГМ-сортів і цим відрізняється від процедур, які працюють в інших країнах. На жаль, пройти процедуру реєстрації в наших реаліях просто нереально. Саме тому і вітчизняні вчені, і зарубіжні власники прав, і автори генно-інженерних рослин не реєструють свої винаходи. “Щоб отримати реєстраційний документ, потрібно пройти сто кіл пекла – процедура у нас настільки забюрократизована, нелогічна і нескінченна, що займатися цим розробники просто не хочуть”, – каже експерт.

Держава наведе “порядок”

Між тим, чиновники підкреслюють: усі, хто не реєструватиме ГМ-продукти, нестимуть відповідальність.

Серед зареєстрованих в Україні сортів або насіння немає жодного генетично модифікованого. Однак час від часу на ринку така продукція з’являється. Про це повідомив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, передає прес-служба органу влади.

За словами Лапи, це питання актуальне, і воно вимагає термінової уваги.

“Ні для кого не секрет, що в Україні жодного ГМ-сорту не з’являлося, проте час від часу ця продукція на ринку з’являється. Думаю, ми прийдемо до такого варіанту, можливо, вже в наступному році, коли той, хто свідомо йде на порушення законодавства, буде нести за це відповідальність. Не зовсім правильно робити це по вже вирощеному врожаю, але наводити порядок в 2017 році ми будемо”, – запевнив він.

Газета “ПОШТІВКА” №25 від 17 жовтня 2016 року

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!