Генетично модифіковані продукти. Не так вже й багато існує тем, які викликали б шалений резонанс у суспільстві, і генна інженерія – одна з них. Разом з стрімким розвитком технологій та їхнім впровадженням у повсякденне життя громадян, останні дедалі частіше мучаться цілком резонними питаннями щодо їхнього можливого негативного впливу. Воно й не дивно: кожна адекватна людина має спитати себе, чи не нашкодить її організму вживання, скажімо, кукурудзи, якщо зерна, з якої вона була вирощена, були модифіковані спеціалістами у білих халатах у якійсь лабораторії.
Важко усвідомити, але цьогоріч виповнилося вже 20 років з початку комерційного використання біотехнологічних сільськогосподарських культур. Такі рослини в комерційних масштабах вирощують 28 країн світу на площі близько 190 млн га. Ще понад 30 країн дозволили використовувати ГМ-продукцію для харчових цілей і як корм для тварин. В Україні за всі ці 20 років так і не почалася публічна і аргументована дискусія про те, чи потрібні нам ГМО чи ні. “Поштівка” з’ясувала, що думають з цього приводу експерти та звичайні громадяни.
Нагодувати весь світ… з ГМО
В Україні досі не легалізували ГМО. При цьому багато хто не вірить, що питання реєстрації та легалізації ГМО може бути вирішене в найближчому майбутньому.
Таку думку висловив координатор комітету з аграрних біотехнологій “Українського клубу аграрного бізнесу” (УКАБ) Борис Сорочинський, повідомляє agroportal.ua.
За його словами, ствердження окремих чиновників про необхідність заборони ГМО наразі більше схожі на істерики. “Аргументів немає, є тільки крики, що ГМО ніхто не вивчає, що в Україні прекрасні чорноземи, тому і без генно-модифікованих культур ми можемо нагодувати світ”, – зазначає Борис Сорочинський.
Якщо Україна дійсно хоче нагодувати світ, потрібно збільшити врожайність, а без нових технологій це нереально, вважає експерт. Одна з таких технологій – технологія генної модифікації, яку варто розглядати і використовувати поряд з іншими технологіями. До того ж для України існують і об’єктивні фактори, які говорять про те, що без ГМ-технологій нам не обійтися: посуха і шкідники. Саме за допомогою ГМ-технологій з цими явищами можна боротися, вважає експерт.
Що кажуть люди
“Спробуйте пожити в Штатах кілька років. Тільки тоді ви зрозумієте, що на трансгенних продуктах “далеко не заїдеш”. Вся справа в тому, що десенситизуються смак і нюх, так як ці продукти на смак і запах дуже відрізняються, та й метаболізм змінюється радикально”, – заявив в коментарі ГолосUA Ян Кремницький, емігрант.
На його думку, ГМ – це справжнє зло, від якого варто відмовитися в найкоротші терміни.
«Я прожила кілька місяців в Англії, і поправилася на цілих 10 кг. При цьому треба сказати, що я недоїдала. І щосили економила кошти на одязі. Хто б що не говорив, а я не вірю в корисність ГМО-продукції. Про це свідчить і те, що коли я вернулася на Батьківщину, то повернула колишню вагу менше, ніж за пару тижнів!» – ділиться враженнями Тетяна.
Учені голосують “за”
“Що стосується химерної небезпеки ГМО, то згадаю про звіт Національних академій наук, техніки і медицини США “Генетично сконструйовані рослини: досвід і перспективи”, і про петиції понад ста нобелівських лауреатів в підтримку генно-інженерних рослин… Вони були оприлюднені зовсім недавно – в травні і червні цього року. Звіт Національних академій наук США є результатом дослідження, яке проводили понад 50 науковців. У ньому використовували 900 проектів з вивчення біотехнологічних культур від початку їхнього комерційного застосування в 1996 році. У звіті наголошується, що генно-інженерні рослини і рослини, отримані шляхом традиційної селекції, не мають ніякої, з точки зору можливих ризиків, різниці у контексті охорони здоров’я людини та навколишнього середовища. Якщо ми сьогодні будемо кричати, що ГМО – це зло, то завтра не вийде просто взяти і впровадити ці технології”, – вважає Борис Сорочинський.
В Україні інституційних механізмів та експертів в цих питаннях немає, тому до використання ГМО потрібно готуватися і на законодавчому рівні, і ментально.
“Однак життя йде своєю чергою, і традиційна селекція рослини, і генна інженерія еволюціонують. Тому я переконаний, що нові генно-інженерні сорти з’являться і у нас – в перспективі 4-5 років. Готуватися до цього треба вже зараз, щоб не опинитися остаточно на узбіччі досягнень сучасної науки і технологій “, – додав координатор комітету з аграрних біотехнологій УКАБ.
В Україні дискутують, а на Заході – заробляють
За словами експерта, між Україною та ЄС є радикальна відмінність: ми – експортер агропродукції, Європа – імпортер. Ключові світові експортери – Бразилія, Аргентина, Канада, США – це і основні виробники ГМ-рослин. Що стосується ЄС, то цей величезний ринок щорічно імпортує близько 30 млн т генно-модифікованої сої та соєвого шроту для потреб свого тваринництва. Ще один момент щодо орієнтації на європейський ринок – європейське сільське господарство дотується. У нас же фермеру підтримка від держави поки не світить.
За оцінками Міжнародної служби зі сприяння аграрним біотехнологіям (ISAAA), економічна вигода 18 млн фермерів від вирощування таких культур за 19962015 роки склала більше $ 150 млрд.
Отже, питання про економічну доцільність використання сучасних технологій можна вважати закритим.
Проблеми з реєстрацією
Більшість аграріїв не вірять, що питання реєстрації та легалізації ГМО може бути вирішене в найближчому майбутньому, оскільки нинішній політикум до цього не готовий, пише Борис Сорочинський для liga.net. Хоча тільки ринкові механізми і тренди повинні впливати на вибір виробника – використовувати йому ГМО чи ні. І держава повинна йому в цьому допомагати, а не перешкоджати.
До того ж українська практика реєстрації ГМО унікальна. Реєстрація ГМ-подій прив’язана до реєстрації ГМ-сортів і цим відрізняється від процедур, які працюють в інших країнах. На жаль, пройти процедуру реєстрації в наших реаліях просто нереально. Саме тому і вітчизняні вчені, і зарубіжні власники прав, і автори генно-інженерних рослин не реєструють свої винаходи. “Щоб отримати реєстраційний документ, потрібно пройти сто кіл пекла – процедура у нас настільки забюрократизована, нелогічна і нескінченна, що займатися цим розробники просто не хочуть”, – каже експерт.
Держава наведе “порядок”
Між тим, чиновники підкреслюють: усі, хто не реєструватиме ГМ-продукти, нестимуть відповідальність.
Серед зареєстрованих в Україні сортів або насіння немає жодного генетично модифікованого. Однак час від часу на ринку така продукція з’являється. Про це повідомив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, передає прес-служба органу влади.
За словами Лапи, це питання актуальне, і воно вимагає термінової уваги.
“Ні для кого не секрет, що в Україні жодного ГМ-сорту не з’являлося, проте час від часу ця продукція на ринку з’являється. Думаю, ми прийдемо до такого варіанту, можливо, вже в наступному році, коли той, хто свідомо йде на порушення законодавства, буде нести за це відповідальність. Не зовсім правильно робити це по вже вирощеному врожаю, але наводити порядок в 2017 році ми будемо”, – запевнив він.
Газета “ПОШТІВКА” №25 від 17 жовтня 2016 року
