Без Росії не біда: Україна рекордними темпами закачує газ до сховищ

газ
12 Червня 2017, 23:02

Україна активно нарощує запаси газу у своїх підземних сховищах: цьогоріч до наступного опалювального сезону ми почали готуватися не в останню мить, а, як і належить, заздалегідь.

Станом на початок червня у вітчизняних ПСГ накопичено трохи більше 10 млрд. кубометрів газу.

Враховуючи, що минулу зиму вдалося успішно провести, маючи у запасі близько 15 млрд. кубів газу, то до середини осені залишилося накопичити третину, приблизно 5 млрд. кубометрів.

ПСГ через призму політики

Вирахувати остаточну цифру — скільки саме нам потрібно газу на опалювальний сезон — завдання не таке просте, яким видається на перший погляд.
У попередні роки, які, за іронією долі, припали на повний і беззаперечний диктат «Газпрому» в усіх справах нашого газового господарства, вважалося, що ця цифра має становити щонайменше 17—19 млрд. кубiв.
Саме цю кількість ми і закуповували у росіян і, як показав результат судового слухання у Стокгольмському арбітражі, за явно завищеними цінами.
«Російська сторона стверджувала, що цього необхідно для нібито гарантування безперебійного транзиту російського газу через українську територію. Опираючись на цю інформацію, аналогічні вимоги надходили і з Європи, у тому числі і з боку Єврокомісії. Тим та іншим не перечили і наші фахівці з газової галузi», — каже експерт, екс-уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський.
Торік у «Нафтогазі України» вирішили зменшити цю цифру до 15 млрд. кубометрів. Й одразу наштовхнулися на жорстку реакцію.
Як з боку Москви, так і деяких вітчизняних експертів, які переконливо доводили, що за умов холодної зими Україна замерзне.
Зима 2016—2017 років виявилася холодною, але Україна не замерзла.
«Тож виникає банальне запитання: чому на гарантування транзиту російського газу в Європу в попередні роки в українських ПСГ вимагалося більше газу, ніж тепер? — риторично запитує Богдан Соколовський і зазначає:
— У 2009-му потрібно було заплатити за імпорт газу приблизно на 1 млрд. доларів більше, ніж у 2016 році. Це питання вирішувалося, як правило, шляхом кредитування».
Іншими словами, можна твердити про ще один вид фінансового тиску на Україну з боку РФ, якому в той час Захід абсолютно не перешкоджав.
«Можна також допустити, що «газовики» ЄК були не готові перечити росіянам тощо. Але не хочеться вірити у такі великі випадкові помилки українських фахівців з газової сфери (багато з яких мають заслужене світове визнання) — при розрахунках мінімуму газових запасів для гарантування транзиту російського газу в Європу, на основі яких приймалися політичні рішення щодо запасів газу в ПСГ. Скоріш за все, усі згадані та інші чинники мали місце», — резюмує експерт.

Дві третини вже є

Зміна політичної ситуації, хоч як це дивно звучить, дещо розв’язала руки вітчизняним газовикам: підземні газові сховища тепер не обов’язково наповнювати так, як раніше.
Ну і зробити це можна значно легше, враховуючи, що газ тепер для нашої країни обходиться значно дешевше.
Відтак 10 млрд. кубометрів газу «під землею» станом на початок літа — це, безумовно, рекорд.
«Цей показник майже на 900 млн. кубометрів перевищує аналогічний за 2016 рік. Важливо зазначити, що в цьому році з початку сезону закачування у ПСГ України накопичено 2,2 млрд. кубометрів, тодi як на кінець травня 2016 року було закачано лише 0,7 млрд. кубометрів блакитного палива», — йдеться у повідомленні «Укртрансгазу».
Для забезпечення власних потреб цієї суми було б цілком достатньо.
Адже для прохо­дження минулого опалювального сезону Україна використала близько 6,5 млрд. кубометрів газу з підземних сховищ.
Тож станом на 1 квітня 2017 року в ПСГ було 8 млрд. 224 млн. кубів «блакитного палива».
Проте технологічний мінімум у підземних сховищах становить 4,7 млрд. кубiв.
Цікаво також, що минулої зими, яка у своїй другій половині налякала всіх морозами, ми використали зi сховищ на 24,5%, або на 2,1 млрд. кубів газу менше, ніж роком раніше.

«Здаю місце у газовому сховищі. Недорого…»

Тим часом розгалужена мережа українських підземних газосховищ цікавить не лише вітчизняних газовиків та пересічного вітчизняного споживача.
Одразу чотири країни Вишеградської четвірки: Польща, Словаччина, Чехія та Угорщина — оголосили про зацікавленість у зберіганні свого газу в наших ПСГ.
До цих сусідніх із нами держав також приєдналися Італія та Туреччина.
За словами представниці Міністерства енергетики Олександри Козловської, можливість зберігати газ іноземних споживачів у наших сховищах — це крок до енергетичної незалежності України.
«Коли у вас є транзит і прокачування, ви певним чином залежите і від транзитера, і від постачальника, — сказала чиновниця.
— А закачавши газ у сховища, ви отримуєте впевненість у прохо­дженні опалювального сезону. Це цікаво і європейським країнам, і Туреччині».
Для України це чудова можливість додатково заробити. Сьогодні наші підземні газові сховища заповнені лише на 30,4%. А номінальна місткість ПСГ України становить 31,7 млрд. кубометрів.
Перемовини щодо такої співпраці наразі перебувають на початковій стадії. Представники влади не готові говорити про жодну конкретику, включаючи можливу вартість такої послуги.
Але, враховуючи величезний тиск на наш потенціал газотранспортної держави з боку Росії, подібні проекти можуть бути доволі цікавими.

Наша ГТС нарощує обсяги і готова до конкуренції

На тлі всіх геополітичних потуг Росії про спорудження обхідних газогонів навколо України — до більшості з яких вітчизняні та міжнародні експерти ставляться надзвичайно скептично — непогані результати показує газотранспортна система нашої держави.
Так, транзит природного газу через українську ГТС за перші п’ять місяців 2017 року зріс на 21,8%.
І на кінець минулого місяця становив 38,3 млрд. кубометрів.
За оперативною інформацією оператора, компанії «Укртрансгаз», добовий режим транспортування газу для європейських споживачів становив 250 мільйонів кубометрів.
Лише у травні через нашу ГТС до Європи було прокачано 7,2 млрд. кубометрів газу, що на 10,8% більше у порівнянні з травнем 2016 року.
Приємно, що таке цьогорічне зростання зафіксовано на тлі не падіння, як це іноді буває, а зростання, що було досягнуто у 2016 році.
Адже у 2016 році Україна збільшила транзит природного газу через свою газо­транспортну систему на 22,5%, довівши його до 82 млрд. 200 млн. кубометрів.
Тим часом Україна планує з 2020 року суттєво зменшити тарифи на транзит газу своєю територією.
Як тільки закінчиться контракт із російським «Газпромом». «Тарифи знизяться приблизно на одну десяту частину від нинiшнiх.
І це зробить транзит українською територією значно дешевшим, ніж газогоном «Північний потік–2», — відзначив комерційний директор «Нафтогазу України» Юрій Вітренко.
Для зниження ставки транзиту необхідний гарантований щорічний обсяг транзитування — близько 110 млрд. кубометрів.
Відповідно до офіційних даних, «Північний потік» нині завантажений на 80%. Це 43,8 млрд. кубометрів.
Тож Україна таким чином хоче показати і Росії, і Європі, яка вміє рахувати гроші: другого «Нордстріма» їм не треба.
Адже проект надто дорогий і буде значно дешевше і для продавця газу, і для його покупців, якщо максимально завантажити українську ГТС.
Остаточне рішення — за Європою.

А ТИМ ЧАСОМ…

Реверс в уповільненому режимі
Із початку червня Україна скоротила імпорт природного газу зi Словаччини на 25%, або на 7,9 млн. кубометрiв за добу в порівнянні з травнем нинішнього року.
Так, упродовж минулого місяця наша країна купувала у Словаччині у середньому 31,6 млн. кубів газу щодоби.
Але вже із початком літа ці поставки скоротилися до показника 23,7 млн. кубометрів.
Ситуація, втім, віддзеркалює плани керівництва компанії «Нафтогаз України», комерційний директор якої Юрій Вітренко раніше повідомив про плани скоротити імпорт природного газу з Європи на 5–6 млн. кубометрів.
За його словами, закупівля газу в червні відбуватиметься переважно за власні кошти «Нафтогазу» і лише невелика частина — за кредити міжнародних банків під гарантію Світового банку.
Раніше, у січні–травні, Україна вдвічі збільшувала імпорт природного газу в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, — до 5 млрд. 952 млн. кубометрів.
Левову частку ми отримували зi Словаччини: 4 млрд. 929 млн., і близько 500 млн. кубометрiв — із Польщі та Угорщини.

ВАЖЛИВО

АМКУ проти «Газпрому» — за сценарієм ЮКОСа?

Українська сторона частково стягнула перші суми штрафу з російської компанії «Газпром», який наклав на неї вітчизняний Антимонопольний комітет.

Першою ластівкою стали 40,2% акцій підприємства «Газтранзит», яким володіє російський холдинг.

За деякими даними, загальна сума інве­стицій у цю компанію з боку російського газового монополіста становила 232 млн. доларів.
У процесі стягнення коштів нам, за словами міністра юстиції Павла Петренка, допоможуть наші зарубіжні партнери, які вже розробили спеціальний механізм: за необхідності у боржника можуть конфіскувати не лише грошові засоби, а й інше майно.
Тож відомство, аби отримати свої 172 млрд. гривень, не буде концентрувати увагу лише на українських активах російських «дочок» «Газпрому».
Прецедентом у цій ситуації, як вважають експерти, може стати справа ЮКОСа.
Кілька років тому, нагадаємо, відбувся суд за позовом колишніх акціонерів компанії, що передбачав арешти російських активів у Європі.
Тоді Москві пощастило, арештів вдалося уникнути.
Зараз політична ситуація змінилася не на користь Білокам’яної — і РФ в особі «Газпрому» може втратити напрочуд ласі шматки своїх європейських активів.
Ідеться, зокрема, про частки активів у таких газогонах, як Opal, NEL, а також у дистриб’юторі Wingas на території Німеччини.
Знайдеться де ущипнути «Газпром» і нашим сусідам–полякам. Це 48% у місцевій ділянці газогону «Ямал–Європа».
Аналітики зазначають, що переконати Німеччину вилучати російські активи буде непросто: через їх високу зацікавленість у добудові другої гілки «Північного потоку».
Але влада Польщі, попри охолодження стосунків з Україною, може радо погодитися виконати рішення суду.
І, як постійно наголошує українська влада, вилучення російських активів у жодному разі не поширюватимуться на російський газ, який «Газпром» транзитує нашою територією споживачам у Західній Європі.

ДО РЕЧІ

Плюс власного — 2,4%
Газовидобувна галузь нашої держави у січні–травні 2017 року наростила власний видобуток природного газу на 2,4 відсотка — у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Тож загальна кількість «блакитного палива», видобутого з українських надр за перші п’ять місяців нинішнього року, становить 8 млрд. 595 млн. кубометрів.
Про це свідчать дані ПАТ «Укртрансгаз».
Найбільше — 6 млрд. 223 млн. кубометрів — видобуло ПАТ «Укргазовидобування», приріст до січня–травня 2016 року становить 1,7%.
Ще 514 млн. кубометрів видобуло ПАТ «Укрнафта».
Проте ця структура зафіксувала спад у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року на 6,4%.
Усі інші компанії разом видобули 1 млрд. 856 млн. кубометрів, продемонструвавши зростання на 7,9%.
Торік загальний обсяг видобутого газу в Україні зріс на 0,5%, тобто, на 91,1 млн. кубометрів. І становив 19 млрд. 987 млн. кубометрів.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ

Джерело:

«Україна Молода»

Без Росії не біда: Україна рекордними темпами закачує газ до сховищ