Архітектор Бернард Меретин – геній епохи бароко

Архітектор Бернард Меретин – геній епохи бароко Поштівка
14 Вересня 2016, 17:30

Західноукраїнським архітектором епохи пізнього бароко можна, не вагаючись, назвати Бернарда Меретина, адже географія його діяльності обмежується територією Галичини, а точніше Львівською, Івано-Франківською та Тернопільською областями. Саме на просторах цих областей знаходились маєтки старости канівського Миколи Потоцького, на службі у якого перебував Меретин, відповідно Потоцький фундував діяльність визначного архітектора.

Про те, звідки і коли Бернард Меретин прибув до Львова, немає жодних відомостей. Історики зійшлись на думці, що за національністю Меретин був німцем. Одним з підтверджень цьому є те, як архітектора називали його сучасники, колеги по ремеслу – Бернат німець. До того ж він підписувався під документами німецькою готикою «Merettiner», а от ім’я завжди писав латинкою «Bernardus». Отож, справжнє прізвище архітектора – Мереттінер, але в Галичині прижилась його спольщена форма «Меретин».

Дослідник життя і творчості архітектора Тадеуш Маньковський вважає, що у Львів Меретин приїхав близько 1738 р. У 1742 р. він жив у монастирі кармеліток взутих та займався перебудовою їхнього костелу.

У 1757 р. він оселився в кам’яниці Генсьоровського (вул. Театральна, 9) та одразу ж реконструював своє нове помешкання, наче знав, що тут і помре на початку січня 1759 р. Біографія Меретина навіть після смерті переповнена білими плямами. Одна з них –  це точна дата смерті. Дослідники припускають, що він помер 3 або 4 січня, тому що вже 5 січня до вдови Анни Меретинової прийшов кредитор з векселем на значну суму за взяту архітектором деревину. Відомо, що у Меретина було двоє дітей – син Йосиф та дочка Франціска.

Найкрасномовніше про Бернарда Меретина говорять архітектурні шедеври, які він залишив після себе. Безперечно, що перлиною його творчості вважається катедра св. Юри у Львові. Ідеальне втілення мистецьких форм бароко у архітектурі бачимо і у бучацькій ратуші, яку Меретин завершив у 1750 р., та у місіонерському костелі у Городенці (1745-1760 рр.).

Та на цьому перелік творчої спадщини майстра не закінчився. Він займався перебудовою костелу у Наварії біля Львова. Костели у Берездівцях, Лопатині, Коломиї, Буську були збудовані за проектом Меретина.

Також Меретин займався будівництвом та реконструкцією житлових будинків. На площі Ринок він перебудував кам’яницю Сапіжинського та кам’яницю Землянську. За проектом Бернарда Меретина було споруджено палац Любомирських, кам’яницю № 10 на площі Ринок.

Попри масштабні проекти Меретин займався оформленням інтер’єрів палаців, для яких він проектував комини, каміни та печі.

Будучи визначним архітектором своєї епохи, Меретин не належав до будівничих цехів, працівники яких постійно намагались перешкодити діяльності архітектора. Але завдяки протекції своїх замовників, які були багатими та впливовими людьми, йому завжди вдавалось уникнути неприємностей.

Сьогодні маємо можливість насолоджуватись архітектурними шедеврами Бернарда Меретина, які вже третє століття є окрасою Львова, Бучача та інших згаданих містечок України.

Архітектор Бернард Меретин – геній епохи бароко